• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характеристика предметної діяльності дітей раннього віку.

Вже наприкінці 1-го й на початку 2-го року життя діти починають придивлятися до дій дорослого і намагаються їх наслідувати. Все частіше вони починають маніпулювати предметами, зважаючи вже не лише на їх фізичні характеристики, а їх специфічне призначення. Наслідуючи дії дорослого, дитина зачісується гребінцем, намагається їсти ложкою, пити з чашки, годує ляльку, заколисує ведмедика тощо. Після 1-го року життя вона спроможна виконувати такі функціональні предметні дії і по пам’яті і самостійно. Але й на цій стадії вона не може повторити дію спочатку тільки на тому самому предметі (на тій самій, а не на іншій ляльці). Отже, предмет, що виступає як конкретна річ, а не як представник певного класу предметів. Ця особливість усвідомлення предмету виявляється і в розумінні дитиною слова як назви окремого предмету. У засвоєнні дитиною предметних дій все більшого значення набувають словесні вказівки дорослого. Словами дорослі привертають увагу дитини до предметів, ставлять завдання, визначають спосіб і програму дій (принеси, намалюй, закрий, візьми ручку так…). Показуючи і пояснюючи, діючи разом з дитиною, вони терплячи формують у неї способи користування найпростішими суспільно виробленими предметами.

На 2-му році життя дитина починає довільно наслідувати такі дії, які їй спеціально не показують, але які вона сама бачить у навколишньому житті. Вона, наприклад, намагається підмітати віником, стукати молотком, висувати шухляду, вмикати телевізор тощо. Засвоювані способи виконання таких дій переносяться на інші предмети, не тотожні з тими на яких вироблялася дія. Поступово предмети, з якими можна діяти однаково, з якими однаково діють дорослі, об’єднуються в одну групу, незважаючи на різницю в їх розмірі, кольорі тощо, відбувається перше узагальнення дій. В ході подальшого розвитку відбувається також і перенесення засвоюваних дій із справжній предметів на іграшкові, а також в іншу ситуацію.

Відокремлюючи дії від предметів і узагальнюючи їх, порівнюючи свої дії з діями інших людей, перед дошкільники починають усвідомлювати їх як власні дії, ними самими спричинені, що виражається в появі на третьому році життя займенника першої особи однини – «Я» замість «Він», «Саша», як говорила про себе дитина раніше. На цей же час припадає і ототожнення дитиною свого зображення у дзеркалі з собою. Так виникає особиста дія, пов’язана з виразною тенденцією до самостійності, виявляється у постійних заявах і вимогах дитини «Я сам». Ці новоутворення, що виникають в ході предметної діяльності, стають основою нових стосунків дитини з дорослими, які складаються у наступному, тобто дошкільному періоді.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
5. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
6. V. Питання туристично-спортивної діяльності
7. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
8. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
9. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
10. Автокореляційна характеристика системи
11. Автоматизація банківської діяльності в Україні
12. Автоматизація метрологічної діяльності

Переглядів: 936