Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Характеристика предметної діяльності дітей раннього віку.

Вже наприкінці 1-го й на початку 2-го року життя діти починають придивлятися до дій дорослого і намагаються їх наслідувати. Все частіше вони починають маніпулювати предметами, зважаючи вже не лише на їх фізичні характеристики, а їх специфічне призначення. Наслідуючи дії дорослого, дитина зачісується гребінцем, намагається їсти ложкою, пити з чашки, годує ляльку, заколисує ведмедика тощо. Після 1-го року життя вона спроможна виконувати такі функціональні предметні дії і по пам’яті і самостійно. Але й на цій стадії вона не може повторити дію спочатку тільки на тому самому предметі (на тій самій, а не на іншій ляльці). Отже, предмет, що виступає як конкретна річ, а не як представник певного класу предметів. Ця особливість усвідомлення предмету виявляється і в розумінні дитиною слова як назви окремого предмету. У засвоєнні дитиною предметних дій все більшого значення набувають словесні вказівки дорослого. Словами дорослі привертають увагу дитини до предметів, ставлять завдання, визначають спосіб і програму дій (принеси, намалюй, закрий, візьми ручку так…). Показуючи і пояснюючи, діючи разом з дитиною, вони терплячи формують у неї способи користування найпростішими суспільно виробленими предметами.

На 2-му році життя дитина починає довільно наслідувати такі дії, які їй спеціально не показують, але які вона сама бачить у навколишньому житті. Вона, наприклад, намагається підмітати віником, стукати молотком, висувати шухляду, вмикати телевізор тощо. Засвоювані способи виконання таких дій переносяться на інші предмети, не тотожні з тими на яких вироблялася дія. Поступово предмети, з якими можна діяти однаково, з якими однаково діють дорослі, об’єднуються в одну групу, незважаючи на різницю в їх розмірі, кольорі тощо, відбувається перше узагальнення дій. В ході подальшого розвитку відбувається також і перенесення засвоюваних дій із справжній предметів на іграшкові, а також в іншу ситуацію.

Відокремлюючи дії від предметів і узагальнюючи їх, порівнюючи свої дії з діями інших людей, перед дошкільники починають усвідомлювати їх як власні дії, ними самими спричинені, що виражається в появі на третьому році життя займенника першої особи однини – «Я» замість «Він», «Саша», як говорила про себе дитина раніше. На цей же час припадає і ототожнення дитиною свого зображення у дзеркалі з собою. Так виникає особиста дія, пов’язана з виразною тенденцією до самостійності, виявляється у постійних заявах і вимогах дитини «Я сам». Ці новоутворення, що виникають в ході предметної діяльності, стають основою нових стосунків дитини з дорослими, які складаються у наступному, тобто дошкільному періоді.


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
  3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
  4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  5. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
  6. V. Питання туристично-спортивної діяльності
  7. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  8. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  9. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  10. Автокореляційна характеристика системи
  11. Автоматизація банківської діяльності в Україні
  12. Автоматизація метрологічної діяльності




Переглядів: 878

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Відчуття і сприймання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.