Клінічні та лабораторно-інструментальні критерії ХЕК

А. Переважне ураження тонкої кишки (ентерит) характерне:

- синдромом малдигестії (місцеві прояви). Хворий скаржиться на здуття живота, біль, спастичні явища в кишечнику, розріджений, частий стілець. При пальпації живота визначається метеоризм і болючість в навколо пупковій ділянці, “шум плескоту” в ділянці сліпої кишки;

- синдромом недостатнього всмоктування(синдром мальабсорбції, загальний ентеральний синдром). Проявляється слабкістю, пониженням маси тіла, поганим апетитом, болем голови, головокружінням, пітливістю після прийому їжі, серцебиттям, випадінням волосся, болем в кістках, суглобах, порушенням ходи (порушення всмоктування кальцію), відчуттям пекучості та повзання мурашок в ногах (дефіцит вітаміну В₁). При огляді - схуднення, зниження тургору та еластичності шкіри, її сухість, ламкість нігтів, при значному дефіциті білків гіпопротеїнемічні набряки, ангулярний стоматит, хейліт, дерматит крил носа, носогубних складок (дефіцит вітаміну В₂), пігментація відкритих ділянок тіла, глосит (дефіцит вітаміну РР), сухість, лущення шкіри, куряча сліпота (дефіцит вітаміну А); при тяжкому перебігу – ендокринні порушення (наднирникову недостатність: пігментація, гіпотонія; гіпофункція статевих залоз), залізодефіцитна чи В₁₂-фолієводефіцитна анемії.

У крові – протеїнемія, гіпокальціємія, гіпохлоремія, гіпонатріємія, зниження вмісту заліза.

У копрограмі – поліфекалія, колір – світло-жовтий чи зелено-жовтий, шматки неперетравленої їжі, слиз, стеаторея, креаторея, амілорея, пухирці газу, реакція кисла при бродильній диспепсії. При бактеріологічному дослідженні виявляють дисбактеріоз.

При рентгенологічному дослідженні спостерігається нечітке зображення складок, нерівномірність проміжків між складками, прискорена евакуація барієвої суміші по сегментах тонкої кишки.

При фібродуоденоскопії з прицільною біопсією виявляють хронічний запальний процес без атрофії чи з різним ступенем атрофії, значне зниження вмісту ферментів в слизовій оболонці дванадцятипалої кишки.

Б. Переважне ураження товстої кишки (коліт) характерне:

- синдромом порушення стільця – закрепами, проносами, чергуванням проносів з закрепами, синдромом недостатнього випорожнення кишечника – виділенням невеликої кількості кашоподібного чи оформленого калу, інколи з домішками слизу. При дослідженні калу при коліті встановлюють, що колір не змінений, консистенція щільна у вигляді овечого калу, мікроскопічно – слиз в помірній кількості, неперетравлена їжа відсутня;

- больовим синдромом – біль локалізується в нижніх та бокових відділах живота, посилюється після їжі і зменшується після дефекації і відходження газів. При пальпації товстої кишки – болючість різних її відрізків;

- бродильною диспепсією – кал жовтого чи світло-коричневого кольору, реакція різко кисла, консистенція кашоподібна, піниста, слизу небагато. Мікроскопічно - велика кількість неперетравленої клітковини, крохмалю, невелика кількість змінених м´язових волокон, нерозщепленого жиру, мила. При диспепсії, зумовленої гниттям, калові маси темно-коричневого кольору, реакція лужна, консистенція рідка, слизу небагато. Мікроскопічно – помірна кількість неперетравленої клітковини, небагато крохмалю, змінених м´язових волокон ;

- астеноневротичним синдромом – слабкістю, швидкою втомлюваністю, болем голови, погіршенням працездатності, поганим сном.

Діагностика: у загальному аналізі крові під час загострення можливий лейкоцитоз, прискорення ШОЕ. Рентгенологічне дослідження (ірригографія) встановлює нерівномірність заповнення барієм товстої кишки, зменшення кількості складок. При ректороманоскопії та колоноскопії визначається картина запалення та різного ступеня атрофії слизової оболонки уражених відділів товстої кишки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Діагностика	\|	Ускладнення захворювань органів ШКТ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.