Гепатотоксичні реакції, залежні від дози ліків (облігатні)
Саліцилати. При використанні 2г саліцилатів на добу розвивається фокальний гепатоцелюлярний некроз у 2/3пацієнтів. Хворі з порушеним обміном колагену в печінці особливо чутливі до цих препаратів. Стеатоз печінки, зокрема розвиток синдрому Рейя, було виявлено у дітей, котрих лікували саліцилатами.
Великі дози тетрацикліну викликають ураження, схоже з картиною гострої жирової дистрофії печінки у вагітних, з центральними і проміжними некрозами і згодом з жировими включеннями в цитоплазмі гепатоцитів. Можливий розвиток печінкової недостатності. Для профілактики цього ускладнення добова доза препарату не повинна перевищувати 2 г при прийомі вередину і 1 г при внутрішньовенному введенні.
Антиметаболіти. Ушкоджувальна дія на печінку таких препаратів, як 6-меркаптопурин, метотрексат, уретан призводить до зміни біохімічних показників — підвищення активності амінотрансфераз і лужної фосфатази сироватки, затримки бромсульфалеїну і дуже рідко до підвищення рівня білірубіну в сироватці крові. У числі морфологічних змін печінки описані некрози і ожиріння гепатоцитів, запальна інфільтрація з фіброзом портальних трактів після застосування метотрексату і 6-меркаптопурину; може також ушкоджуватися епітелій судин. Ураження печінки розвивається не тільки відразу ж після прийому препарату, але і протягом 3 тижнів після припинення лікування; у цих випадках дію препарату важко відрізнити від природного перебігу захворювання.
Ураження печінки, обумовлені лікарською ідіосинкразією (факультативні). Факультативні лікарські ураження печінки можуть виникати при дії будь-яких ліків. Особливості метаболічних та імунних реакцій визначають характер змін у печінці. У більшості випадків кожному препарату властивий певний тип ураження печінки. Проте ряд препаратів може викликати різні морфологічні зміни в печінці залежно від індивідуальної чутливості хворого. Так, наприклад, галотан (фторотан), ізоніазид і парацетамол можуть викликати центролобулярний і масивний некроз печінки; метилдофа — гострий або хронічний гепатит, а у ряді випадків — важкий масивний некроз печінки.