Система допусків кутових розмірів та їх відхилень

Стандартна система допусків і характерів гладких конічних з'єднань побудована на базі системи ISO. Кутові розміри широко використовують для конічних поверхонь деталей пневмо- та гідроарматури, інструментальних конусів для хвостовиків різальних і вимірювальних інструментів; отворів у шпинделях обробних верстатів і допоміжних технологічних інструментів; фіксаторів, виливків, кованок тощо.

Класифікують кутові розміри так само, як і лінійні. Розрізняють розміри номінальні, граничні та істинні. Стандартом (ГОСТ 8908-81) встановлені ряди номінальних кутових розмірів з використанням рядів переважних чисел з деякими заокругленнями. Наприклад, перший ряд номінальних значень кутових розмірів має такий вигляд: 0; 5; 10; 15; 20; 30; 45; 75; 90; 120°;...; другий ряд: 0"; 30'; 1°; 2; 3; ...; 10; 40; 75°; ... тощо.

На відміну від лінійних, які за основну одиницю мають метр і похідні від нього часткові та кратні одиниці, для вимірювання кутових розмірів встановлено дві одиниці: радіан (для плоского кута) та стерадіан (для просторового кута). Окрім цього, дозволено використовувати стару одиницю кутових розмірів — градус (°) та часткові одиниці (мінуту' та секунду "), що становлять відповідно одну шістдесяту частину старої одиниці.

Граничні кутові розміри отримують, підсумовуючи їх номінальні значення та граничні (верхнє чи нижнє) відхилення. Допуском кутового розміру АТ_α називають різницю між найбільшим і найменшим допускними кутовими розмірами, тобто

АТ_а = α_m_ах - α_min .

У системі допусків кутових розмірів значення допусків обчислюють залежно від ступенів точності та довжини коротшої його сторони, незалежно від значення кута. Ступені точності позначені цифрами в порядку зменшення точності 1; 2; 3; ....; 16 і 17. Стандарт (ГОСТ 8908-81) допускає використання додаткових ( з меншими допусками) ступенів точності 0 і 01, значення допусків для яких отримують діленням значень допусків 1 ступеня послідовно на спільний дільник φ = 1,6.

Розглянемо креслення вала крана з трьома конічними поверхнями: робочою поверхнею крана, виконаною у вигляді конуса Морзе №3 з точністю кутового розміру АТ_D6,яка згідно зі стандартом становить 0,012 мкм на заданій довжині 79мм твірної конуса, з шорсткістю поверхні 0,032 за параметром R_а, що притерта разом з конічною поверхнею корпуса; плоскою поверхнею внутрішнього отвору вала з кутом 7°±1°, отриманою під час лиття заготованки вала, та фаскою 1,5 x 45°, для якої точність кута не зазначена, що дає змогу виготовляти її за останнім, тобто 17 ступенем точності, з відхиленням даного розміру ±2°18' (рис. 3.10). За чинними стандартами є кілька способів позначати кутові розміри на кресленнях: цифровими значеннями номінальних розмірів та їх граничними відхиленнями (30°±2°; 10°±30'; 3°±15"; 25°^²; 25°_-1; тощо); номінальними цифровими кутовими розмірами та літерними позначеннями їх точності; номерами ступенів точності (30°+АТ_а7; 30°-АТ_а9; 10°±0,5 АТ_а5); умовними позначеннями конусних поверхонь (метричний конус № 80 АТ6, конус Морзе № 4 АТ7), номінальними кутовими розмірами без написання допускних відхилень (фаска 1,5 х 45°; нахил 7°; нахил 1:10; конусність 1:5 тощо).

Окрім допусків кутових розмірів в кутових одиницях (радіан, градус), стандарт регламентує ще два додаткових способи написання значень відхилень за допомогою

Рис. 3.10. Креслення вала з трьома конічними поверхнями

лінійних розмірів (рис. 3.11, а і б). Відхилення кута α, заданого в кутових одиницях, визначають також за допомогою допуску АТ діаметра D₁ (d₁) великої основи конуса, що містяться у площині, віддаленій на задану відстань L(l) від вершини кута чи базової поверхні конуса, або відрізка, перпендикулярного до твірної конуса АТ_h_.. Обидва відхилення задають за допомогою лінійних розмірів.

Допуск АТ призначають для конічних поверхонь з конусністю, більшою від 1:3, залежно від довжини твірної конуса L(l). Залежність між допусками АТ_h і АТ_а як для конуса, так і для кутника можна записати у вигляді

де АТ_h— допуск кутового розміру, виражений довжиною відрізка, перпендикулярного до твірної конуса чи сторони кута кутника, мкм;

АТ_α — допуск кутового розміру, мкрад;

L — довжина твірної конуса чи сторони кутника, мм.

Значення допусків у кресленнях рекомендують, якщо це можливо, заокруглювати. Заокруглені значення допусків АТ_а наведені у стандарті (у кутових градусах, мінутах і секундах). Стандартні розміри довжини коротшої сторони кутів можуть мати розміри від 0 до 2500 мм. Цей діапазон поділено на менші діапазони, для кожного з яких наведено середні значення допусків для чотирьох способів їх визначення (АТ_а— у радіанах і градусах, АТ_D та АТ_h — у міліметрах). Як бачимо, залежність допусків від ступеня точності і від довжини коротшої сторони кута є значною. Наприклад, допуск для довжин коротшої сторони кута від 3 до 10 мм становить 10"— для 1 ступеня і 4°35'1" — для 17 ступеня точності.

Рис. 3.11. Написання відхилень за допомогою лінійних розмірів

Стандарт регламентує три способи написання відхилень кутових розмірів: два однобічні та симетричний. Схема полів допусків для кутових розмірів зображена на рис. 3.12.

Рис. 3.12. Схема полів допусків для кутових розмірів

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Основні параметри конічного з’єднання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.