Стягнені та нестягнені форми повних прикметників

СТЯГНЕНІ І НЕСТЯГНЕНІ ФОРМИ ПРИКМЕТНИКІВ — форми прикметників, протиставлювані за ознакою односкладовості (стягнені) — двоскладовості (нестягнені) закінчень. Це прикм. форми наз. і знах. в. одн. ж. і с. р. (нов-а — нов-ая, нов-у — нов-ую, нов-е — нов-еє); наз. і знах. в. мн. (нов-і — нов-ії).

Співіснування односкладових і двоскладових закінчень у морфол. системі сучас. укр. літ. мови зумовлені передусім виражальними потребами: двоскладові закінчення функціонують як поетизми, засоби створення стиліст, ефектів, орієнтованих на урочисто-піднесене мовлення, архаїзацію оповіді або ж надання їй фолькл. колориту.

Кваліфікація односкладових закінчень як стягнених базується на твердженні, згідно з яким на ґрунті укр. мови у структурі двоскладових закінчень (або т. з. нестягнених, що виникли внаслідок морфемного перерозкладу — поєднання в одній флексії кол. закінчень іменних прикметників і відповід. форм вказівного займ. *Іь, *іа, *]е) після випадіння інтервокального і та змін асимілят. плану відбулося стягнення двох однакових суміж. голосних у закінченнях, що привело до утворення стягнених прикм. форм. Однак існують вагомі аргументи, які спростовують таке традиц. розуміння генези односкладових закінчень у структурі прикм. форм. Ідеться насамперед про те, що фонет. історії укр. мови не властиві випадіння ] в інтервокальній позиції і стягнення голосних як системні явища, крім окр. пд-зх. говірок, в яких втрата цього звука за згаданих умов не виходить за межі ор. в. одн. іменників і прикметників (зимою > зимов, доброю > добров) та особ. форм дієслів типу питати (питаю > питав, питаєш > питаш тощо). Відсутність контракції підтверджують, зокрема, форми типу молоджу, молодоії, ішца, поіас, мсуа, мо]ф тощо. У зв'язку з цим актуальною стає інтерпретація розгляданих закінчень як таких, що виникли внаслідок втрати (усічення) кінцевих складів у двоскладових флексіях займ. походження.

У мотивації усічених закінчень не ост. роль належить морфонемному чинникові — вирівнюванню відповід. форм за зразком односкладового закінчення наз.—знах. в. одн. прикметників ч. р.

Отже, повні форми прикметників існують у двох різновидах: 1) стягненій і 2) нестягненій формах.

1. Нестягнені форми прикметників (лише жіночого і середнього роду) можливі у називному та знахідному відмінках однини і множини: гарная, гарнеє, гарнії; синяя, синєє, синії. Вони зустрічаються здебільшого в народній творчості та поезії.

2. Cтягнені форми є загальновживаними : гарна, гарне, гарні; синя, синє, сині.

Стягнені і нестягнені форми прикметників жіночого і середнього роду відрізняються закінченнями: у нестягненій формі -ая, (-яя), -еє (-єє), -її (-її); у стягненій - -а(я), -е(-є), -і(-ї).

У сучасній українській літературній мові повна (нестягнена) форма поширена в називному відмінку однини тільки в прикметниках чоловічого роду (червоний, добрий, синій, довгошиїй, дев'ятий). В окремих прикметниках жіночого і середнього роду така форма використовується здебільшого з стилістичною метою (надання мові піднесеного й урочистого характеру) в народній творчості та художньо-поетичній літературі: Я ще молод козак, вислужуюся: за два коні воронії, за дві шаблі золотії (Нар. тв.). А щедрая матусенька раділа у садку (П. Т.).

Основна форма прикметників жіночого і середнього роду в називному і знахідному відмінках однини стягнена (червона, добра, синя, червоне, добре, сине, червону, добру, синю).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Між короткими та повними прикметниками	\|	Ступені порівняння як форми якісних прикметників

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.