МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема 1. Виробничо-організаційна й економічна структуризація підприємстваРозділ 1. ПЕРЕДУМОВИ І ФОРМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВНУТРІШНЬОГО ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Економічна система та її елементи. Виробничо-організаційна структуризація підприємства. 1.2. Склад підрозділів підприємства, їх характеристика та визначення структури підприємства. Рекомендована література: [1], [2],[9, с.2-21],[11, с. 10-20],[17, с.4-14][ 13, с.16-32].
1.1. Економічна система та її елементи. Виробничо-організаційна структуризація підприємства
Сутність економічної системи знаходить відображення в її елементах (рис.1.1). В економічній літературі виділяють різні типи економічних систем (рис. 1.2).
Рис. 1.1 - Елементи економічної системи
Рис. 1.2 - Типи економічних систем У межах тієї чи іншої економічної системи існують різні моделі економічного розвитку окремих держав і регіонів, які пов’язані зі своєрідністю історії, рівнем економічного розвитку, соціальними й національними умовами. Найбільш відомими моделями сучасних ринкових економічних систем є американська, шведська, німецька, японська, південнокорейська. Для кожної системи характерні свої національні моделі організації господарювання, оскільки кожна держава відрізняється особливостями історії, рівнем економічного розвитку, соціальними та національними умовами. Взагалі визначення цих моделей має практичне значення для розробки моделі розвитку України. Будь-яке економічне явище, процес або об’єкт можна розглядати як систему. Характеристику системи наведено в табл. 1.1. Таблиця 1.1 – Характеристика системи та її елементів
Тому і підприємство доцільно розглядати як окрему систему.
Підприємство отримує із зовнішнього середовища основні засоби виробництва та перетворює їх для виходу в зовнішній світ (товари, послуги, інформація ) (рис. 1.3). Тобто перша особливість підприємства як системи полягає в її відкритості. Умовою життєздатності системи є вигідний обмін "входу та виходу". Взаємодія із зовнішнім середовищем
Рис. 1.3 - Підприємство як відкрита економічна система
Специфіка його діяльності знаходить відображення у відповідних функціях (рис. 1.4). Основною умовою пристосування системи підприємства до динамічного зовнішнього оточення та нестійкого спектра внутрішніх чинників є її спроможність адаптуватися та створювати механізм використання сприятливих тенденцій, що з'являються. Це забезпечується гнучкістю структури підприємства. Рис. 1.4 - Основні функції підприємства
Для загальної характеристики гнучкості й динаміки технічного розвитку підприємства в економічній літературі пропонується використовувати критерії, наведені на рис. 1.5.
Рис. 1.5 - Критерії гнучкості та динамічності технічногорозвитку підприємства
1.2. Склад підрозділів підприємства, їх характеристика та визначення структури підприємства.
Внутрішня побудова підприємства, його виробничої та організаційної системи безпосередньо впливає на створення контуру комунікаційних зв'язків між його підрозділами. Тому питання структуризації підприємства відіграють велику роль під час формування його внутрішнього економічного механізму. Всі підприємства можна поділити на чотири умовно названі типи: “технологічні”, “кон'юнктурні”, “маркетингові” та “підприємства технологічної атаки”
Рис. 1.9 - Складові економічного механізму підприємства Функціонування підприємства як системи господарюючих елементів (підрозділів) забезпечується через його внутрішній економічний механізм. Організаційно-технічна система підприємства визначається формою зв’язків між окремими підрозділами (рис. 1.10). Рис. 1.10 - Типи технологічних зв’язків виробництва Існує деяка різниця між мотивами діяльності підприємств як системи та його структурних підрозділів як сукупності інтересів певного колективу. Внутрішній економічний механізм підприємства будується на дотриманні таких принципів ( табл. 1.3). Таблиця 1.3 - Характеристика принципів побудови внутрішнього економічного механізму підприємства
Таким чином, економічний механізм функціонування підприємства як самостійного господарського суб’єкту повинен доповнюватись внутрішнім економічним механізмом, відповідними економічними відносинами, тобто в модифікованому вигляді розповсюджуватися на структурні підрозділи.
2.2. Основні завдання функціонування внутрішнього економічного механізму підприємства в сучасних умовах господарювання та його організаційні передумови.
Організаційною основою функціонування внутрішнього економічного механізму є комерційний розрахунок усіх структурних підрозділів на основі принципів їх відносної самостійності, самоокупності та самофінансування і одержання прибутків, повної відповідальності за результати своєї діяльності. Основні завдання функціонування внутрішнього економічного механізму підприємства наведено на рис. 1.11.
Рис. 1.11 - Основні завдання функціонування внутрішнього економічного механізму Основні організаційні передумови: -виробничо-господарська відокремленість, корпоративність підрозділів; - оперативна самостійність керівника підрозділу; - прогресивна та нормативна база; - обґрунтована система планових та оціночних показників діяльностіпідрозділів; - чітка система підведення підсумків та оцінки результатів діяльності підрозділів; - ефективні форми матеріального заохочення та матеріальноївідповідальності за результати роботи; - регламентація основних умов діяльності та стимулювання підрозділів у нормативних документах підприємства; - створення внутрішньозаводської інфраструктури. 2.3. Характеристика сучасних форм функціонування внутрішнього економічного механізму підприємства Внутрішній економічний механізм може мати різні форми функціонування. Вони різняться ступенем свободи поведінки підрозділів, формами їх зв'язків і показниками ефективності діяльності. Можна виділити такі економічні форми функціонування підрозділів: 1) підрозділи — центри витрат; 2) підрозділи — центри прибутку. Центр витрат-підрозділи, що виготовляють продукцію внутрішньо коопераційного призначення, їх діяльність досить жорстко регламентується, а ефективність оцінюється за показниками витрат.
Економічний механізм може мати різні режими функціонування: від жорсткого адміністративно-наказного управління з високою централізацією прийняття рішень до повного саморегулювання в умовах вільного ринку. Між цими крайніми станами можливий ряд варіантів, на вибір яких впливають різні чинники (рис. 1.13).
Рис. 1.13 - Чинники вибору режиму функціонування ВЕМП Сучасна виробнича система, на якій ґрунтується економічний механізм повинна відповідати наступним вимогам (табл. 1.4). Таблиця 1.4 - Вимоги до виробничої системи
2.4. Організація методичного регулювання внутрішнього економічного механізму підприємства.
Така форма ВЕМП найбільш поширена на державних і невеликих за розміром підприємствах, заснованих на приватній власності.
Рис. 2.1 - Основні етапи процесу планування Систему планування необхідно формувати таким чином, щоб використовувати максимум якісної та повноцінної первинної інформації і мати можливість вносити зміни, а самі плани взаємопов'язувати із зовнішніми й внутрішніми умовами, що змінюються.
Кожен вид плану має свої особливості в методах і порядку розробки, різну систему показників. Перспективне планування охоплює довгострокове (стратегічне) і середньострокове планування. Враховуючи горизонт планування, перспективний план розробляють з різним ступенем деталізації. Довгостроковий план відображає стратегію розвитку підприємства і рішення щодо вибору сфери діяльності та напрямків розвитку, має описовий характер. Місія -основну загальна мета підприємства, яка передбачає чітке визначення причини існування, основне призначення та напрямки діяльності підприємства. Стратегія - це генеральна комплексна програма дій, що визначає пріоритетні цілі, завдання та місію підприємства. Середньостроковий план - це більш деталізований стратегічний план на перші роки діяльності підприємства, передбачає детальну хронологізацію проектів, повну номенклатуру продукції, що виробляється, більш конкретні інвестиційні й фінансові показники.
Рис. 2.2 – Приблизний склад розділів плану структурних виробничих одиниць підприємства
3.2. Оперативне планування діяльності підприємства оперативне планування − являє собою найважливіший важіль повсякденного управління виробничою діяльністю підрозділів та підприємства в цілому. У процесі оперативного планування використовується детальна розробка плану підприємства і його підрозділів, окремих виробництв, цехів, виробничих дільниць, бригад і навіть робочих місць на короткі проміжки часу - місяць, декаду, робочий тиждень, добу, зміну. Оперативне планування охоплює два напрямки (рис. 2.3.) й вирішує ряд завдань (рис. 2.4).
рис. 2.3 - напрямки оперативного планування
Рис. 2.4 - Завдання оперативного планування
У практиці господарювання виділяють три основні системи оперативного планування, вибір використання кожної з систем визначається типом виробництва, складом та особливостями технології і самою продукцією (рис. 2.5).
Рис. 2.5 - Системи оперативного планування Подетальна система в якості планово-облікової одиниці використовує деталь визначеного найменування. Комплектна система - планово-обліковою одиницею є комплект деталей (вузлів), об'єднаний за певними ознаками. Система оперативного планування на замовленняхарактеризується встановленням конкретних строків запуску-випуску виробів по кожному замовленню, яке є планово-обліковою одиницею для підприємства.
3.3. Принципи й методи розробки планів діяльності структурних підрозділів підприємства Основою розробки плану підрозділів є план підприємства, порядок розробки якого наведено на рис.2.6
Рис. 2.6 - Етапи розробки планів підрозділів підприємства
При плануванні діяльності підприємства та його підрозділів використовують різноманітні методи й принципи (рис.2.7). Вони повинні враховувати зовнішні умови господарювання, профіль діяльності підприємства і різноманітність способів та методів досягнення його стратегічних цілей. Класифікація методів планування діяльності підприємства наведена в табл. 2.1. Таблиця 2.1 - Класифікація методів планування Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|