МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Метод експерименту: змінніНезалежна змінна(independent variable) має вплив на інші змінні і представляє основний інтерес для дослідника. Незалежну змінну можна розглядати як релевантний стимул (S r), силу якого змінює експериментатор Залежна змінна (dependent variable) використовується для позначення певних способів поведінки людини, особистісних характеристик чи особливостей ситуації, які можуть вплинути на незалежну змінну. Залежна змінна - реакція (R) досліджуваного, його психіки (P) на вплив релевантного стимулу (Sr) Додаткові змінні: іррелевантні стимули (S1) і випадкові стимули (S2), що приводять до випадкових чи систематичних помилок. Види експерименту Лабораторний– умови експерименту спеціально організовані експериментатором (високий рівень контролю над змінними, висока внутрішня валідність). Характерним є виділення одиничної незалежної змінної. Польовий, або природний– проводиться в умовах, які експериментатор не контролює. Характерним є виділення комплексної незалежної змінної. Внутрішня валідність нижча, ніж в лабораторних експериментах. Приклад: класичні Хоторнські експерименти. Види експерименту Констатуючий– експериментатор проводить дослідження існуючих характеристик та психологічних явищ, не змінює властивості учасника, не формує у нього нових властивостей і не розвиває ті, які вже існують. Виявляє причинно-наслідкові зв’язки між явищами. Наприклад, виявити, які здібності необхідні працівнику для виконання певної професійної діяльності. Формуючий– експериментатор змінює учасника експерименту, формує в нього такі властивості, яких раніше не було або розвиває ті, які вже існували. Приклад: різноманітні навчальні програми, спрямовані на формування конкретних навичок чи професійних установок працівника. Метод квазі-експерименту Дослідження, спрямоване на перевірку каузальної гіпотези, проте не забезпечує повного контролю незалежної змінної. Квазіекспериментальними називаються такі схеми дослідження, які зменшують рівень експериментального контролю. В квазі-експерименті дослідник не змінює незалежну змінну безпосередньо, як у типовому лабораторному експерименті, а вибирає з наявних у випадків з потрібними значеннями незалежних змінних. Метод квазі-експерименту Типовими формами є: аналіз природних подій, дослідження випадку, лонгітюдне дослідження, дослідження з включенням віку як змінної. Квазі-експериментальний дизайн також використовується в організаційних умовах, наприклад, участь працівників у навчальних програмах. Співробітники зазвичай беруть участь у навчальних програмах або добровільно, або на основі виявлених потреб у навчанні (Goldstein, 1993). Читайте також:
|
||||||||
|