• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Теорія ситуативного управління: три фактори

¨ об’єм безпосереднього управління (поведінка, орієнтована на завдання) і

¨ об'єм соціоемоційної підтримки (поведінка, орієнтована на людину),

¨ степінь зрілості підлеглих чи групи в цілому, як здатність вирішити поставлене завдання

4.1. Ситуативніа теорія Херсі і Бланчерда :
4 основні стилі управління (Weinert, 1998)

4.1. Ситуативніа теорія Херсі і Бланчерда :
4 основні стилі управління (Weinert, 1998)

¨ С1 “Управління, що наказує” – одностороння комунікація, керівник визначає ролі підлеглих, наказує, що і як треба виконувати. Такий стиль управління є ефективним в ситуації незначної професійної зрілості працівників. Найважливішим в цьому випадку є точні вказівки керівника стосовно правильного виконання певного виду діяльності.

¨ С2 “Управління, що продає” – керівник виробляє більшість вказівок, він змушує підлеглих психологічно “купувати” ті рішення, які необхідно виконати шляхом аргументації, пояснення та переконання. На цьому етапі працівники досягли певного рівня професійної зрілості та мають готовність до самостійного виконання завдань, проте для успішного виконання роботи їм ще не вистачає спеціальних знань.

4.1. Ситуативніа теорія Херсі і Бланчерда :
4 основні стилі управління (Weinert, 1998)

¨ С3 “Управління участі” – двостороння комунікація в процесі прийняття рішень. Може означати співробітництво або довіру. Якщо співробітники досягли високої професійної зрілості, то виконання завдання повинне приносити їм задоволення. В цьому випадку необхідною є орієнтація на працівника, підтримка мотивації підлеглих та підсилення їх віри в успішне виконання завдання.

¨ С4 “Управління, що делегує” – керівник делегує свої повноваження, оскільки рівень зрілості підлеглих достатньо високий і дозволяє брати на себе відповідальність за виконання роботи. У своїх дорученнях керівник враховує мотивацію співробітників та індивідуальні здібності працівників.

ТЕОРІЯ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ ТАННЕНБАУМА І ШМІДТА

¨ Р. Танненбаум та В. Шмідт (Tannenbaum, R., Schmidt, W. 1958) побудували модель, в центрі якої знаходиться:

¨ свобода прийняття рішень керівником

Безперервність управлінської поведінки в моделі Р. Танненбаума та В. Шмідта

Теорія Р. Танненбаума та В. Шмідта

Критерії вибору стилю управління

ІМОВІРНІСНА МОДЕЛЬ ФІДЛЕРА

Імовірнісна модель Ф. Фідлера (Fiedler, F. 1967)

Модель опису керівниками своїх підлеглих

Читайте також:

1. E) теорія раціонального вибору.
2. ERG-теорія Клейтона Альдерфера
3. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
4. II. Фактори, що впливають на зарплату при зарубіжних призначеннях
5. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
6. Абіотичні та біотичні фактори.
7. Агрегування та факторизація
8. Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску.
9. Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску.
10. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
11. Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
12. Біологічні фактори

Переглядів: 798