• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Гідравлічний спосіб видалення рідкого гною

Найбільші труднощі при розрахунку самопливної системи виникають при знаходженні параметрів повздовжніх гноєприймальних каналів. Вона залежить від розмірів тваринницьких приміщень, їх планування, технології утримання тварин, розмірів тварин і вибору раціонального перерізу каналу.

Довжина гноєприймального каналу дорівнює:

, м, (5.10.20)

де – довжина гноєприймального каналу, м;

– кількість тварин в ряду, звідки гній потрапляє в канал;

– фронт годівлі однієї тварини (0,15 – 0,8), м;

– частина каналу, перекрита суцільною плитою, в межах якої не розміщені тварини, м.

Для приміщень, де тварини утримують у станках або боксах:

, м, (5.10.21)

де – кількість станків або боксів, які обслуговують канал:

– ширина станка або бокса, (0,6 - 4) м.

Мінімальна ширина поздовжнього каналу в приміщеннях для утримання великої рогатої худоби визначається за формулою:

, м, (5.10.22)

де – мінімальна ширина поздовжнього каналу, м;

– коса довжина тулуба тварини, =0,125 - 0,195 м;

– коефіцієнт, що враховує різницю в розмірах тварини. Коефіцієнт = 0,91 для стада з вирівняними розмірами тварин, = 0,88 для стада з різнорозмірними тваринами.

При утриманні свиней у групових станках ширину поздовжнього каналу визначають за умови:

, м (5.10.23)

а в індивідуальних станках і боксах

,м, (5.10.24)

де – довжина тварини (0,6 - 2,2), м;

– ширина суцільної бетонної смуги біля годівниці, = 0,2 - 0,3 м;

– ширина годівниці, = 0,3 - 0,45 м;

– довжина станка або боксу (1,7 - 2,4), м;

– довжина решітчастої частини підлоги, де знаходяться тварини,
= 0,35 - 0,5 м.

Для відлучених поросят і ремонтного молодняку рекомендується м, для дорослих свиней м.

Ширину збільшують з метою скорочення затрат праці на прибирання підлоги в стійлах, боксах, станках.

Глибина поздовжнього каналу залежить від його довжини та нахилу дна, фізико-механічних властивостей гною. Глибину каналу самопливної системи безперервної дії визначають ( рисунок 5.10.4) за таким виразом:

Рисунок 5.10.4 – Розрахункова схема самопливної системи видалення гною:

, м, (5.10.25)

де – максимальна глубина самопливного каналу, м;

– номінальний ухил дна каналу, = 0,005 - 0,006;

– мінімально допустима відстань від поверхні маси гною в каналі до щілинної підлоги, = 0,15 - 0,2 м;

– товщина шару гнойової маси, що рухається через поріжок, = 0,05-0,15м;

– висота поріжка, м.

Фактичний ухил поверхні гнойової маси:

, (5.10.26)

де – різниця між верхньою і нижньою позначками каналу, м;

, (5.10.27)

і – рівень гнойової маси відповідно на початку та в кінці каналу, м.

Необхідна висота поріжка дорівнює:

,м (5.10.28)

Мінімальна глубина самопливного каналу:

,м (5.10.29)

Глубину поздовжніх самопливних каналів для свиноферм приймають не менше 0,8м, для великої рогатої худоби – 1м при ухилу дна 0,005, навіть при незначній їх довжині.

Уздовж самопливного каналу, в бокових стінках, влаштовують повітрозабірні отвори витяжної вентиляції. Їх розташовують нижче щілинної підлоги і вище рівня гнойової маси. Над отворами встановлюють козирок, який захищає їх від рідини, що стікає по стінкам каналу.

Мінімальну глибину каналу відстійно-лоткової системи (самопливна періодичної дії) визначають за формулою:

, м, (5.10.30)

де – граничний опір зсуву гною, залежно від консистенції (додаток 4.8.4);

– щільність гною, кг/м³, (додаток 4.8.4).

Канали для таких систем доцільно виготовляти трапеціїдальної форми із залізобетону. Дно може бути з розрізаних уздовж азбоцементних труб діаметром не менше 0,4 м та нахилом у бік виходу гною не менше 0,005. Така форма каналу скорочує витрати води на видаленя гною.

Глубину каналу відстійно-лоткової системи збільшують у разі необхідності подовження терміну накопичення гною відповідно до залежності:

, м, (5.10.31)

де – кількість тварин, гній від яких надходить до даного каналу, голів;

– період нагромадження гною в каналі до початку його розвантаження, (1-10) днів;

– середньодобові витрати води на технологічні потреби (підмивання вим’я, дезінфекція приміщень, витікання з напувалок тощо) на 1 голову, кг. Приймається до 30% від загальних потреб води на приміщення.

Час, необхідний для самопливного розвантаження каналу і на який потрібно відкривати шиберний пристрій відстіно-лоткової системи, залежить від довжини каналу до поперечного колектора;

, с, (5.10.32)

де – час необхідний для самопливного розвантаження, с;

– відстань від торця каналу до поперечного колектора, м;

– швидкість переміщення гною в каналі, м/с.

Швидкість самопливного потоку зумовлюється гідравлічними характеристиками як самого гною, так і каналу, по якому він переміщується, = 1 - 3 м/с.

Об’єм гноєзбірника, куди надходить рідкий гній безпосередньо з приміщення, визначається за формулою:

, м³, (5.10.33)

де – об’єм гноєзбірника, м³;

– кількість рідкого гною, що одержують від однієї тварини протягом доби (додаток 4.8.1, 4.8.2), кг;

– кількість тварин, які утримуються в приміщенн, голів;

– коефіцієнт, що враховує час простою насосів через пошкодження чи інші причини, = 1,1-1,2;

– періодичність перекачування гною насосами у карантинне гноєсховище (7 - 20), діб.

Розрахунок трубопроводу для подачі гною із збірника у сховище зводиться до визначення його діаметра при відомій продуктивності вибраного насоса. Орієнтовний діаметр трубопроводу становить:

, м , (5.10.34)

де – орієнтовний діаметр трубопроводу, м;

– продуктивність насоса (додаток 4.5.4), м³/с;

– швидкість руху гною в трубопроводі, м/с.

Для забезпечення самоочищення швидкість повинна бути більшою за критичну (при діаметрі трубопроводу до 0,5 м для гною великої рогатої худоби = 0,55-0,6 м/с, для гною свиней – = 0,8 - 0,9 м/с).

Читайте також:

1. I спосіб.
2. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
3. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
4. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
5. Аналітичний спосіб визначення рівнодійної
6. Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.
7. Антиген - це полімер органічної природи, генетично чужерідний для макроорганізма, при потраплянні в який викликає імунні реакції, що направлені на його видалення.
8. Атракція як спосіб викликати довіру до реклами
9. Бюджетний устрійпоказує, в який спосіб побудована бюджетна система. Іншими словами,він відображає організацію вертикальної структури бюджету держави за рівнями влади.
10. ВИБІР ТЕХНОЛОГІЇ ВИДАЛЕННЯ ТА УТИЛІЗАЦІЇ ГНОЮ
11. Видалення (позначка на видалення) документів
12. Видалення визначення ПСК

Переглядів: 586