• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Оцінка продуктивності запроектованої сівозміни

Таблиця 5

Загальна оцінка продуктивності існуючої та

запроектованої сівозмін, ц

Розділ 8

Агроекологічна оцінка запроектованої сівозміни

Відмічається з посиланням на літературу, що важливим показником потенційної родючості ґрунту є вміст у ньому гумусу, який в значній мірі залежить від структури посівних площ у сівозміні. Відомо, що збільшення частки просапних культур у сівозміні призводить до посиленої мінералізації гумусу.

Статтями надходження гумусу є:

§ внесення гною і компостів як енергетики гумусоутворення і як джерела поживних речовин;

§ залишення на полі нетоварної частини врожаю: соломи, стебел грубостеблових культур, гички, огуду та інших органічних решток;

§ компенсація азотної недостатності додатковим внесенням мінеральних азотних добрив (8-10 кг/т пожнивних решток), які підвищують коефіцієнти гуміфікації рослинних решток;

§ кореневі системи загиблих рослин, які також є енергетикою гумусом утворення;

§ посіви сидеральних культур на зелене добриво;

§ тіла загиблих мікробів, кількість яких може складати 4-14 т/га (мікрофауна грунту);

§ тіла загиблої мезофауни (комах, їх личинок, дощових черв'яків тощо);

§ рештки синьо-зелених водоростей у верхньому шарі ґрунту.

При плануванні біологізації землеробства всі ці складові дегуміфікації і гуміфікації можна враховувати і прогнозувати як буде змінюватись гумусний стан ґрунту під впливом наших заходів. Розроблена математична модель з прогнозу динаміки запасів та балансу гумусу в ґрунті придатна для прогнозу гумусного стану будь-якої системи землеробства, як з розширеним відтворенням родючості ґрунтів, так і з спадною родючістю. Остання виражається значним посиленням процесів дегуміфікації без компенсації втрат.

Баланс гумусу в орному шарі ґрунту кожного поля сівозміни розраховують на основі порівняння надходження та втрат гумусу за вегетацію відповідної культури. До втрат гумусу відносять ту його частину, яка мінералізувалась впродовж вегетації, а прибуткова стаття балансу включає лише вихід гумусу з рослинних решток.

Для розрахунку балансу гумусу з таблиці 4 в робочу таблицю 6 переносять культури по полях кожну окремою стрічкою та післяжнивні із зазначенням площі їх посіву в гектарах та валовий збір основної продукції в тоннах. Дані про мінералізацію гумусу, вихід рослинних решток та коефіцієнт їх гуміфікації беруться з додатку З.

Загальний баланс гумусу розраховують окремо на кожне поле, в цілому по сівозміні та на гектар сівозмінної площі. В разі одержання від’ємного балансу по сівозміні називаються причини такого наслідку та робиться розрахунок, скільки треба внести гною або заробити соломи колосових чи інших культур на 1 га сівозмінної площі, щоб досягти простого відтворення родючості ґрунту за цим показником. Підраховується, скільки органічної речовини можна одержати в сівозміні за рахунок утилізації нетоварної продукції культур, які вирощуються в сівозміні (обсяг розділу — 2–3 стор.).

Таблиця 6

Розрахунок балансу гумусу в орному шарі ґрунту запроектованої сівозміни

Розділ 9

Розробка системи обробітку ґрунту під культури в

запроектованій сівозміні

9.1. Способи, заходи обробітку та вимоги до обробітку ґрунту

На основі стандартів і термінологічного словника дають визначення способів (полицевий, безполицевий, роторний і комбінований) та заходів обробітку ґрунту запланованих студентом в роботі загального призначення: (оранка), плоскорізний обробіток, культивація, шлейфування, боронування, дискування, коткування та заходи спеціального призначення: (валкування, борознування, лункування, щілинування).

Вимоги до обробітку ґрунту можна оцінити на основі контрольних показників відповідних нормативів та бальної оцінки їх за сумарним показником (табл. 7). В джерелах літератури (7, 10) зазначено практично всі заходи обробітку ґрунту. В табл. 7 доцільно навести ті заходи, які заплановані в роботі – лущення, оранку, плоскорізне розпушування, боронування, шлейфування, культивацію та прикочування. При цьому зазначити для кожного заходу, наприклад, дискування стерні, що за сумою балів показників вона оцінюється: 10–9 відмінно, 8–7 – добре, 6–5 – задовільно, менше 5 – незадовільно.

Обсяг підрозділу 8–10 стор.

Таблиця 7

Читайте також:

1. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
2. IV. Загальна оцінка діяльності вчителя
3. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
4. IV. Оцінка привабливості стратегічних зон господарювання підприємства на ринку.
5. А) Грошова оцінка земель по Україні
6. Аналіз виявлених проблем і їхня оцінка
7. Аналіз і оцінка рівня соціальної відповідальності бізнесу
8. Аналіз і оцінка стану охорони праці
9. Аналіз продуктивності праці
10. Аналіз продуктивності праці
11. Аналіз продуктивності праці
12. Аналіз продуктивності праці й заробітної плати

Переглядів: 1318