Процедура психодіагностичного обстеження передбачає реалізацію трьох етапів:
а) збір даних відповідно до задачі дослідження;
б) обробка та інтерпретація отриманих даних;
в) постановка діагнозу або прогнозу.
Якщо деталізувати ці основні етапи процедури психодіагностичного обстеження, то ми отримуємо такий покроковий її опис:
1. Запит, завдяки якому формулюється мета обстеження.
2. Збір анамнезу — відомостей про особливості розвитку до моменту обстеження. Можливо збір інформації про обстежуваного у батьків, педагогів, колег по роботі та керівництва. Спостереження за обстежуваним у різних ситуаціях.
3. Складання програми психодіагностичного обстеження, яка повинна містити мету, перелік методик діагностики, обладнання, опис умов та режиму обстеження.
4. Встановлення психологічного контакту з обстежуваним.
5. Реалізація програми психологічного обстеження з фіксацією результатів у протоколі.
6. Обробка результатів обстеження.
7. Первинна інтерпретація результатів окремо за кожною методикою.
8. Цілісна інтерпретація результатів, за якої беруться до уваги відомості з анамнезу та спостережень.
9. Складання психологічного діагнозу, який крім опису індивідуальних даних психіки людини повинен містити аналіз психологічних механізмів виникнення і прояву її проблем та рекомендації щодо форми і змісту допомоги, якої потребує людина.
Підвищити ефективність психодіагностичного обстеження можна реалізовуючи такі принципи:
• добровільність участі у психодіагностичному обстеженні та зацікавленість ним;
• забезпечення фізичного та психологічного комфорту під час психодіагностики;
• емпатійне ставлення психолога до клієнта;
• всебічність та комплексність діагностики;
• врахування індивідуально-типологічних особливостей досліджуваного: динаміки втомлюваності, темпу діяльності, інтересів, контактності, властивостей темпераменту тощо;
• підтримка позитивної мотивації впродовж психодіагностичного обстеження.