сновників щодо новоствореного суб'єкта. І відсутність хоча б одного із загальновизнаних трьох позбавляла б засновників цієї юридичної особи можливості розгляду питання щодо наявності у них корпоративних прав. Вочевидь, цей підхід є хибним.
Цивільний оборот, який претендує називатися ринковим, відносить до предметів обороту всі об'єкти, які можуть мати грошову оцінку і оборот яких не заборонений законом. Тільки з огляду на це корпоративному праву слід відвести окреме місце серед об'єктів цивільних прав, яке, за умови дотримання певних процедурних правил, передбачених законом та установчими документами, може вільно обертатися в суспільстві. Однією з форм реалізації корпоративного права є його відчуження з використанням засобів цивільно-правового інструментарію, і залучаються до цього такі договірні конструкції, як договір купів-лі-продажу, дарування тощо.
Таким чином, визнання корпоративного права особливим об'єктом цивільних прав буде логічним завершенням досліджень сфери обороту корпоративних прав у суспільстві і дозволить вирішити чимало практичних питань правового режиму та оформлення переходу корпоративних прав від одного до іншого учасника.