Розділ 6

Майнові складові корпоративного права є безпосереднім наслідком участі у формуванні статутного (складеного) капіталу. Вони слугують критерієм розмежування двох правових категорій — права участі в товаристві та корпоративного права. Однією із основних відмінностей цих категорій І. В. Спасибо-Фатєєва називає їх співвідношення як родового та видового понять, адже право участі стосується будь-якого товариства, а не лише господарського¹. Як тільки на підставі закону чи установчого документа правовий зв'язок між засновником і створеною юридичною особою наповняється майновим змістом, з'являються підстави говорити про наявність суб'єктивного корпоративного права у засновника юридичної особи.

Діапазон майнових прав учасників господарського товариства залежить, як правило, від форми товариства. Водночас, у Законі України «Про господарські товариства» (ст. 10), Цивільному та Господарському кодексах України (відповідно ст. 116 та статті 88, 167) законодавець визначає низку загальних прав, які обумовлені суттю корпоративних відносин і якими наділяються учасники всіх форм господарських товариств.

Одне із них — право на одержання частини прибутку (дивідендів) товариства пропорційно Ьвоїй частці у статутному (складеному) капіталі. Прибуток —' це той визначальний майновий інтерес, заради якого учасник товариства вкладає своє майно до статутного фонду. Як доречно зауважує О. Р. Кібенко, навіть такі повноваження учасника, як право на отримання інформації та участь у загальних зборах, спрямовані передусім на захист його майнових інтересів².

Право на одержання частини прибутку товариства мають не всі його учасники, а лише ті з них, які є його учасниками на початок строку виплати дивідендів. У акціонерному товаристві для кожної виплати дивідендів наглядова рада товариства встановлює дату складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. У разі відчуження акціонером належних йому акцій після дати складення переліку

¹ Спасибо-Фатєєва І. В. Проблеми права участі в товаристві / І. В. Спа
сибо-Фатєєва // Юридична газета. — 2005. — № 8.

² Кібенко О. Р. Європейське корпоративне право на етапі фундамен
тальної реформи. Перспективи використання Європейського законодавчого
досвіду у правовому полі України / О. Р. Кібенко. — X.: Страйд, 2005. (Серія
«Юридичний радник»). — С. 309.

Поняття і види корпоративних прав та обов'язків 173

осіб, які мають право на отримання дивідендів, але раніше дати виплати дивідендів, право на отримання дивідендів залишається в особи, зазначеної у такому переліку.

Порядок реалізації цього прана законодавець відносить до локального регулювання і іктаионлки у ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», що порядок розподілу прибутку визначається установчими документами. 'Гак,відповідно до ст. 37 цього Закону, в якій викладено зміст статуту акціонерного товариства, виплата акціонерам частини прибутку (дивідендів) здійснюється один раз на рік за підсумками календарного року, а строк і порядок виплати визначаються у статуті. Граничний строк виплати дивідендів встановлений у п. 2 ст. ЗО Закону України «Про акціонерні товариства», відповідно до якого виплата дивідендів здійснюється у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Водночас, п. 9 ст. 13 Закону засвідчує, що у статуті акціонерного товариства також повинен зазначатися порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів, адже на товариство покладається обов'язок повідомити осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати.

Установчими документами або угодою між учасниками можуть передбачатися різні варіанти розподілу прибутку, які є відмінними від законодавчо визначеного принципу, проте закон забороняє установчими документами позбавляти учасників цього права.

Наступне право, яке встановлене законодавством для учасників всіх господарських товариств, — це право здійснювати відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві,в порядку, встановленому законом. Відповідно до ст. 147 ЦК таст. 53 Закону України «Про господарські товариства» учасниктовариства з обмеженою відповідальністю має право продати чиіншим чином відступити свою частку (П частину) у статутномукапіталі одному або кільком учасникам цього товариства,третім особам або самому товариству.

Учасники повного товариства здійснюють це правоза згодою інших його учасників (ст. 127 ЦК, ст. 69 Закону України«Про господарські товариства»). Проте відсутність згоди будь-кого із них не призводить до виникнення переважного права купівлі частки. За таких обставин учасник управі вийти з

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Майнові корпоративні права	\|	ІІІІІИІІІІІІЛІ III

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.