Розділ 7

Корпоративне управління_________________________ 201

якщо інше не передбачено в статуті (ч. 2 ст. 32 Закону «Про акціонерні товариства», ч. 4 ст. 15 Закону «Про кооперацію», ст. 61, ч. З ст. 65 Закону «Про господарські товариства»).

Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.

Позачергові загальні збори скликаються наглядовою радою з власної ініціативи, а також на вимогу виконавчого органу — в разі порушення провадження про визнання товариства банкрутом або необхідності вчинення значного правочину; на вимогу ревізійної комісії (ревізора); на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками десяти і більше відсотків простих акцій товариства, а також учасників ТОВ та ТДВ, що володіють у сукупності понад 20% голосів. Позачергові загальні збори можуть скликатися ними у будь-який час і з будь-якого приводу стосовно діяльності товариства. Позачергові збори можуть скликатися й у інших випадках, установлених законом або статутом товариства (ст. 47 Закону «Про акціонерні товариства», статті 61 та 65 Закону «Про господарські товариства»).

Закон «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» встановив, що позачергові загальні збори корпоративного інвестиційного фонду можуть скликатися на вимогу спостережної (наглядової) ради або компанії з управління активами або зберігача у разі: неплатоспроможності корпоративного інвестиційного фонду; зменшення вартості чистих активів більш як на 25% порівняно з останньою оцінкою (для фондів закритого або інтервального типів); зменшення вартості чистих активів більш як на 15% за семиденний строк (для корпоративних інвестиційних фондів відкритого типу); зменшення вартості чистих активів нижче їх номінальної вартості; необхідності затвердження рішення про укладення або розірвання договору з компанією з управління активами, збері-гачем; необхідності обрання нових членів спостережної (наглядової) ради; наявності обставин, визначених у статуті корпоративного інвестиційного фонду (ч. 2 ст. 16).

У кооперативах позачергові збори скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є (частини 6 та 7 ст. 15 Закону «Про кооперацію»).

Загальні збори як вищий орган AT мають відбуватися в будь-якому разі, і тому заборона їх проведення не повинна застосову-

ватись як захід забезпечення позову, як це іноді відбувається на практиці. Адже питання, віднесені законом до їх виключної компетенції, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства (ч. 2 ст. 159 ЦК).

Компетенція загальних зборів передбачена ст. 159 ЦК, ст. 59 Закону «Про господарські товариства», ст. 33 Закону «Про акціонерні товариства», ст. 15 Закону України «Про кооперацію». Перелік питань, що їх закон відносить до компетенції загальних зборів, не є вичерпним. Тому в статуті AT, ТОВ та виробничого кооперативу можуть передбачатися й інші питання, що розглядатимуться загальними зборами.

Залежно від того, чи можуть ті чи інші питання передаватися на розгляд іншим органам товариства, вони поділяються на дві групи: ті, які належать до виключної компетенції загальних зборів, і ті, які до неї не належать. Зокрема, до першої групи ч. 2 ст. 159 ЦК відносить чотири питання: внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства; затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку і збитків товариства; рішення про ліквідацію товариства.

Діяльність зі скликання та підготовки роботи загальних збо -рів проводить в AT наглядова рада, у ТОВ та кооперативі — виконавчий орган. Це робиться за участю реєстратора, а часто й спеціалізованої юридичної компанії на підставі укладених договорів.

Наглядова рада приймає рішення про скликання загальних зборів; визначає дату їх проведення; відповідальних осіб за ПІД*готовку (можливо, вони будуть іменуватися комітетом); значає членів реєстраційної комісії; встановлює порядок і загальних зборів та спосіб повідомлення акціонерів проІ жах, передбачених статутом.

Порядок денний загальних зборів є одним із і питань корпоративного управління. Формування!ного загальних зборів відбувається наглядовою] хуванням пропозицій учасників (акціонерів^пропозиції надійшли від акціонерів, які: но чи у сукупності з іншими акціонерами( голосів, вони мають обов'язково враховуштИЯ^чД'ОТ. 38 Закону«Про акціонерні товариства»).

Розділ 7

Корпоративне управління______________________________________ 203

При формуванні порядку денного варто враховувати:

—що загальні збори не вправі за жодних обставин приймати рішення стосовно питань, які не включені до порядку денного;

—необхідність чіткого формулювання кожного питання порядку денного і неприпустимість включення до нього такого пункту, як «різне»;

—положення статуту AT з того чи іншого питання.

Не менш важливим питанням є визначення кола осіб, запрошуваних на загальні збори. Цими особами є: акціонери або їхні представники; члени виконавчого органу, що не є акціонерами, але мають право дорадчого голосу. Для цього потрібне складання списків акціонерів і оформлення повноважень представників акціонерів. Останні можуть брати участь у загальних зборах на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку, тобто вона має бути посвідчена нотаріально або реєстратором, або депозитарієм, або зберігачем (якщо йдеться про участь у загальних зборах акціонерів — ч. З ст. 38 Закону «Про акціонерні товариства»).

Учасник ТОВ також може уповноважити представника на участь у загальних зборах або передати свої повноваження щодо участі в них іншому учаснику або представникові іншого учасника (ст. 58 Закону «Про господарські товариства»). Згідно ж зі ст. 15 Закону «Про кооперацію» право на голосування не може бути передане членом кооперативу іншій особі, з чого випливає неможливість і представництва на загальних зборах членів кооперативу.

Перелік акціонерів, які мають право на участь у зборах, визначається відповідно до реєстру (якщо акції випущені у документарній формі, такий реєстр веде реєстратор чи саме товариство, якщо у бездокументарній — то депозитарій). Всі акціонери вносяться до списку власників іменних акцій, що складається товариством, реєстратором чи депозитарієм на певну дату, визначену наглядовою радою, але не раніше 60 днів до проведення загальних зборів.

До цього переліку можуть вноситися зміни особою або органом товариства, передбаченими статутом чи положенням про загальні збори AT. Зокрема, це може мати місце у випадках, коли право власності на акції перейшло в період після складання переліку акціонерів, але до дати проведення загальних зборів. Новий акціонер має можливість взяти участь у загальних збо-

рах, однак він не буде включений до переліку акціонерів, який складений на визначену дату і, як наслідок, не буде персонально оповіщений про проведення загальних зборів. Відповідно до норм п. 7.15 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів операція з переоформлення права власності на іменні цінні папери здійснюється реєстратором протягом п'яти робочих днів від дати прийняття документів'.

У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості і категорій належних їм акцій. Тобто власники неголосуючих привілейованих акцій також повинні бути запрошені на збори, не кажучи вже про дрібних акціонерів — власників простих акцій. Таким чином, не запропонувати їм узяти участь у проведенні загальних зборів неможливо, незалежно від того, що їхній голос не має вирішального значення.

Між тим, судова практика по спорах про захист прав акціонерів, не запрошених на загальні збори, доводить, що, з одного боку, суди встановлюють наявність порушення, але з іншого — виходять з того, що присутність дрібних акціонерів на загальних зборах істотно не вплинула б на прийняття ним рішення.

Представники акціонерів. Безумовно, держава-акціонер і акціонери—юридичні особи діють у правовідносинах, включаючи й участь у загальних зборах, через своїх представників. Беруть участь у загальних зборах також і представники осіб з неповним обсягом дієздатності або недієздатних. Так, неповнолітні особи реалізують право на участь у загальних зборах відповідно до загальних вимог про їхню дієздатність, а саме:

— від імені малолітніх (віком до 14 років) у загальних зборах беруть участь батьки, усиновителі або опікуни;

— неповнолітні (віком від 14 до 18 років) особисто беруть участь у загальних зборах (п. З ч. 1 ст. 32 ЦК), якщо заборони на це не міститься в законі або в статуті AT; якщо ж ідетьсяпро таких неповнолітніх осіб, що набули дієздатність у повномуобсязі (ч. 2 ст. 34 ЦК, ст. 35 ЦК), то ці обмеження на такихосіб не поширюються.

¹ Такого строку реєстратор повинен додержуватись принаданні йому пакета документів, який містить не більше 50 операцій перереєстрації прав власності в межах одного емітента (п. 7.16 Положення). Якщо таких операцій більше, то за умови оплати послуг реєстратора строк проведення операцій визначається за домовленістю між реєстратором та особою, що надає такий пакет документів, але не пізніше семи робочих днів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальні збори	\|	Розділ 7

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.