Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Корпоративних прав

Предметом застави відповідно до ст. 576 ЦК може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Закон України «Про заставу» від 2 жовтня 1992 р.¹передбачає можливість здійснення застави не тільки щодо речей, а й майнових прав. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, — з моменту його нотаріального посвідчення. Якщо предмет застави відповідно до договору або закону повинен перебувати у володінні заставодержателя, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до укладення договору застави, право застави виникає з моменту його укладення (ст. 585 ЦК).

Стаття 10 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»² передбачає, що у випадку відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 ЦК за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Щодо застави іменних цінних паперів, то блокуванняцінних паперів на особовому рахунку зареєстрованої особиу зв'язку з передачею цінних паперів у заставу здійснюється реєстроутри-мувачем на підставі таких документів:

¹ ВВР. - 1992. - № 47. - Ст. 642.

² ВВР. - 2004. - № 11. - Ст. 140.

^^^МН^^^........ ......................... ' п,........................ і.. І. В ЦП. I.. |!i

19 - 535

Розділ Ю

Розпорядженнякорпоративними правами__________________________ 291

— письмового розпорядження зареєстрованої особи — власника про здійснення реєстроутримувачем блокування цінних паперів у зв'язку з передачею їх у заставу;

—оригіналу або нотаріально засвідченої копії договору застави;

—оформленої анкети заставодержателя (п. 20.2 розділу VII Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів).

Застава бездокументарного цінного папера здійснюється за угодою заставодержателя та особи, на ім'я якої було видано цінний папір. Передача такого цінного папера під заставу здійснюється шляхом відкриття на ім'я заставодержателя рахунку у цінних паперах, на якому обліковуються права на бездокумен-тарний цінний папір, що належить заставодавцю відповідно до Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні». На цьому рахунку здійснюється обіг депонованих цінних паперів, які передані під заставу. За угодою сторін заставлені цінні папери можуть бути передані на зберігання в депозит нотаріальної контори, приватного нотаріуса або банку.

Особливість застави привілейованих акцій полягає в тому, що вони можуть випускатися із фіксованим у процентах до їх номінальної вартості щорічно виплачуваним дивідендом. Виплата дивіденду провадиться у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від розміру одержаного товариством прибутку у відповідному році. До акції може бути доданий купонний лист на виплату дивідендів. У такому разі згідно зі ст. 54 Закону України «Про заставу» купонні листи є предметом договору застави тільки у випадках, якщо вони передані кредитору заставного зобов'язання. Відповідно, купонний лист, що додається до акції, може бути предметом заставних правовідносин, які виникають лише на підставі договору.

На рахунку у цінних паперах, на якому обліковуються права на цінні папери, встановлюються обмеження щодо цих цінних паперів згідно зі ст. 17 Закону України «Про заставу». Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя за умови переходу до нового заставодавця основного боргу, забезпеченого заставою. Крім того, відповідно до ст. 18 цього Закону заставодавець зобов'язаний повідомити кожного із заставодержателів про всі попередні застави, а також про

характер та розмір забезпечених цими заставами зобов'язань. Заставодавець зобов'язаний відшкодувати збитки, що виникли у будь-кого з його заставодержателів у результаті невиконання ним цього зобов'язання. Разом із тим, заставодержатель не має права розпоряджатися предметом застави, крім випадків, установлених Законом України «Про заставу» (заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави тільки у випадку, якщо в момент настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане (ст. 20).

Накладення арешту та звернення стягнення на акції

Стаття 55 Закону «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р.¹ регламентує порядок накладення арешту на акції. Згідно з п. 7 «Порядку накладення арешту на цінні напери» від 22.09.1999 р. № 1744² іменні цінні папери у документарній формі обмежуються в обігу шляхом їх блокування реєстроутримувачем на особовому рахунку власника невідкладно після отримання копії відповідної постанови державного виконавця. Блокування полягає в припиненні реєстрації переходу права власності на іменні цінні папери, обтяжені зобов'язаннями.

Відповідно до п. 1 «Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів» блокування іменних ціннихпаперів — це операція реєстроутримувача щодо припинення реєстрації переходу права власності на іменні цінні папери, обтяжені зобов'язаннями, що обмежують обіг на певний строк та/або до настання певної події.

Згідно з п. 8 Порядку накладення арешту на цінні папери цінні папери, випущені у бездокументарній формі, та знерухом-лені цінні папери, на які накладено арешт, обмежуються в обігу шляхом здійснення облікової операції невідкладно після отримання копії постанови державного виконавця. У цьому випадку частина або вся кількість цінних паперів на рахунку власника обмежується в обігу шляхом виконання відповідного облікового запису.

Важливе значення має питання щодо звернення стягнення на заставлені акції. На підставі ст. 1 Закону України «Про заста-

¹ ВВР.- 1999. - № 24. - Ст. 207.

² Постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.1999 р. «Про затвер
дження порядку накладення арешту на цінні папери» № 1744 // Офіційний
вісник України.— 1999. — 08 жовтня (№ 38). — С 57.

19*

Розділ 10

ву» кредитор (заставодержатель) в силу застави має право у випадку невиконання зобов'язання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами шляхом звернення стягнення на заставлене майно. Оскільки акція — це рухоме майно, то відповідно до правил ЦК стягнення здійснюється як у судовому, так і позасудовому порядку.

Частина 3 ст. 16 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» регламентує, що обтяження на права, які випливають з іменних цінних паперів, випущених у документарній або електронній формі, набирають чинності та їх пріоритет визначається з моменту внесення відповідного запису до реєстру власників іменних цінних, паперів, який ведеться уповноваженим реєстратором або зберігачем.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону «Про акціонерні товариства» в разі звернення стягнення на акції приватного AT у зв'язку з їх заставою відчуження таких акцій здійснюється з дотриманням переважного права акціонерів на такі акції.

Слід навести роз'яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.07.2007 р. № 9 щодо порядку застосування ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» стосовно права власника арештованих акцій брати участь в управлінні товариством шляхом голосування на загальних зборах (затверджено Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1564 від 03.07.2007 р.). У ньому зазначається, що до вирішення справи у судовому порядку щодо позбавлення акціонера права власності на акції власник акцій має право на участь у загальних зборах, оскільки такі дії власника не є діями щодо відчуження акцій та не призводять до переходу прав власності на акції до іншої особи.

Корпоративні права, які випливають із акції, реалізуються заставодержателем з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів шляхом звернення стягнення на заставлене майно за рішенням суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса або на основі договору застави. При цьому підтвердженням права власності на цінні папери є виписка з рахунку в цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Отже, застава цінних паперів не є дією щодо відчуження акцій і не призводить до переходу прав власності на них до ін-

Розпорядження корпоративними правами 293

тоїособи. При накладенні арешту на акції їх власник позбавляється права вільно розпоряджатися ними, але права, які випливають із акцій, зберігаються за ним аж до внесення змін до системи реєстру. Відповідно, заставодсржатель не є власником акцій.

Зміст майнових прав у законодавстві про заставу не розкривається. До майнових прав у контексті характеристики предмета застави можуть належати окремі речові права, а також зобов'язальні права. Об'єктом речових правовідносин с річ, об'ектом зобов'язальних — дія зобов'язаної особи.

Стаття 6 Закону України «Про заставу» і ст. 578 11,К встановлюють правило, відповідно до якого майно, що перебуває у спільній власності, може бути передане у заставу тільки за згодою всіх співвласників. У пункті 3.1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України «Про заставу» зазначено, що оскільки договір застави повинен укладатися у письмовій формі, то згода співвласників майна, яке є предметом застави, також має бути зафіксована у письмовій формі, наприклад, шляхом підписання договору всіма співвласниками або уповноваженими ними особами.

Згода співвласників потрібна, якщо має місце спільна сумісна власність або у заставу передається усе майно, що перебуває у спільній частковій власності. У частині 2 ст. 6 Закону України « Про заставу» зазначається, що майно, яке перебуває у спільній частковій власності (частки, паї), може бути самостійним предметом застави за умови виділення його в натурі за правилами ст. 364ЦК. Тобто виділення в натурі для подальшого використання як самостійного предмета заставинеобхідне лише у випадку, якщо і ааставу передається часткаодного із співвласників майна, що перебуває у спільній частковій власності.

Відповідно до ст. 149 ЦК 1 ст. 57 Закону «Прогосподарські товариства» звернення стягнення на частину майнатовариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частціучасника товариства у статутному капіталі, за його особистимиборгами допускається лише в разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для

в* _f ■■ НІНІ.. ЩИ.. її. II. ІІІ1ІІІІ1ІІІІІІІІІІІІ1ІІІІІ...... і.. і.. Ill. Ill.. і.. г

294_______________________________________________ Розділ 10

звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, визначається згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами.

Звернення стягнення на всю частку учасника в статутному капіталі товариства припиняє його участь у товаристві (ст. 141 ЦК). Звернення стягнення на частку учасника можливе лише після її виділення. Строк, протягом якого товариство має здійснити виділення частки, законом не встановлений. Збори учасників управі відмовити кредитору у виділенні частки боржника — учасника, посилаючись на те, що в нього є інше майно, на яке може бути звернене стягнення. Таким чином, учасники товариства убезпечать себе від зменшення статутного капіталу і пов'язаних з цим можливих наслідків (наприклад, необхідності внесення додаткових вкладів для досягнення встановленого законом розміру).

Частка, виділена у грошовій формі, зараховується на депозит суду і сплачується кредитору. Реалізація частки, виділеної в натуральній формі, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Щодо можливості корпоративних прав виступати предметом застави, то з огляду на його специфіку слід враховувати, що опис предмета застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна) відповідно до ст. 12 Закону «Про заставу».

У частині 1 ст. 131 ЦК та ст. 73 Закону «Про господарські товариства» зазначається, що звернення стягнення на частку учасника у складеному капіталі повного товариства за його власними зобов'язаннями допускається тільки у разі недостатності майна учасника ПТ для виконання його зобов'язань перед кредиторами. Останні можуть вимагати в установленому порядку виділення частини майна ПТ пропорційно частці учасника-боржника у складеному капіталі товариства. Решта учасників управі з метою збереження товариства виділити частку учасни-ка-боржника в грошовій або натуральній формі відповідно до балансу, складеного на день вибуття такого учасника з товариства. Відповідно до ч. 1 ст. 135 ЦК це правило поширюється на повних учасників командитних товариств.

Пункт 3.9 Рекомендацій президії ВГСУ від 28.12.2007 p., ст. 137 ЦК та ст. 79 Закону «Про господарські товариства» пе-

Розпорядження корпоративними правами_____________________________ 295

редбачають право вкладників командитного товариства лише па їх вклад до статутного капіталу, тому стягнення за зобов'язаннями вкладника командитного товариства може бути звернено лише на частку вкладника у статутному капіталі товариства, а не на частку майна товариства, пропорційну його частці.

Учасникам повного і командитного товариства слід уважніше ставитися до можливості виділення частки учасника з повною відповідальністю за його власними зобов'язаннями, адже це може поставити під загрозу існування самого товариства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Міна і дарування корпоративних прав

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.