Система права. Предмет і метод правового регулювання
Щоб зрозуміти природу права і його значення в громадянському суспільстві необхідно розглянути його внутрішню структуру, що складає систему права.
Система права – це структура права, створена зв’язком норм, інститутів, галузей, розділів, що забезпечує цілісність і регулятивні властивості права.
Найбільшим підрозділом системи права є галузь права.
Галузь права – це сукупність правових норм, які регулюють певну сферу суспільних відносин.
Галузі права:
· Державне (конституційне).
· Адміністративне.
· Трудове.
· Цивільне.
· Кримінальне.
· Сімейне.
· Земельне.
· Аграрне.
· Екологічне тощо.
Інститут права – це частина галузі права, що складається з норм, які регулюють певний вид однорідних суспільних відносин (інститут дарування в цивільному праві, інститут притягнення до кримінальної відповідальності в кримінальному праві та ін).
Основним критерієм розмежування права на галузі та інститути є предмет і метод правового регулювання.
Предмет правового регулювання – це суспільні відносини, що регулюються правом. Наприклад предметом регулювання цивільного права є майнові та особисті немайнові відносини; трудового права – трудові відносини працівників і ін.
Метод правового регулювання – це сукупність прийомів і способів регулювання людської діяльності.
В системі права використовують два головних методи правового регулювання:
· Імперативний.
· Диспозитивний.
Імперативний (владний) метод – передбачає правове положення суб’єктів, побудоване на субординації, підпорядкованості;точні приписи підвладному суб’єкту та штрафні каральні санкції (адміністративне право, кримінальне, фінансове, виправно-трудове).
Диспозитивний метод – передбачає рівноправність сторін – суб’єктів правовідносин, юридичним фактом, як правило, виступає договір, в якому суб’єкти самі встановлюють взаємні права і обов’язки, за порушення яких наступають майнові поновлювальні санкції (цивільне, сімейне, трудове право).