Види функцій державного управління

У юридичній науці існують різні підходи щодо класифікації функцій державного управління залежно від обраних критеріїв класифікації (за об’єктом управління, значущістю функцій для одержання кінцевого результату, їх метою тощо). Функції управління поділяють на внутрішні (управління всередині державної керуючої системи) і зовнішні (вплив державних органів на об’єкти управління), функції загального управління і спеціалізовані функції, економічні, соціальні, соціально- виховні функції та ін.

Найбільш поширеною у вітчизняній літературі є класифікація функцій державного управління на загальні функції, що притаманні всій системі державного управління в цілому та окремим її ланкам; спеціальні функції, що впливають на окремі сфери соціальної діяльності, характеризують особливості конкретного суб’єкта або об’єкта державного управління; допоміжні функції, що обслуговують процеси реалізації загальних і спеціальних функцій.

Загальні функції управління є типовими для всього управлінського процесу, здійснюються на всіх рівнях системи управління. Через ці функції вирішуються найбільш узагальнені завдання управлінської діяльності, які стосуються всіх суб’єктів та об’єктів управління. Загальними функціями державного управління є прогнозування, планування, організація, регулювання, координація, облік та контроль.

Функція прогнозування. Прогнозування — це наукове передбачення, систематичне дослідження стану, структури, динаміки та перспектив управлінських явищ і процесів, притаманних суб’єкту і об’єкту управління. Прогнозування розглядається як інструмент прийняття найбільш важливих управлінських рішень, без якого неможливо визначити наслідки соціальних процесів, можливі стани об’єкта управління у майбутньому, шляхи і строки досягнення цих станів. На практиці прогноз — це документ, який фіксує можливу ступінь досягнення тих чи інших цілей державного управління залежно від способу майбутніх дій.

Функція планування полягає у визначенні мети розвитку системи управління (окремих її складових) на майбутній період, напрямків, завдань, найбільш ефективних методів і засобів їх реалізації, строків виконання визначених цілей, ресурсів, необхідних для їх досягнення, кількісних і якісних показників розвитку тих чи інших процесів у системі державного управління. Залежно від строків планування воно може бути короткостроковим, середньо- та довгостроковим; залежно від обсягу завдань, що вирішуються, — оперативним (тактичним) та стратегічним.

Функція організації пов’язана зі створенням системи державного управління на основі встановлених принципів і підходів, визначенням с труктури керуючої та керованої систем у державному управлінні. Особливість функції організації щодо інших самостійних функцій полягає в тому, що це єдина функція, яка забезпечує взаємозв’язок і ефективність усіх інших функцій управління. Організація означає також реорганізацію та ліквідацію органів управління, підприємств, установ.

Функція регулювання спрямована на підтримку існуючих зв’язків між різними елементами системи управління, своєчасну ліквідацію можливих відхилень від заданої поведінки об’єкта управління. Регулювання в державному управлінні реалізується шляхом встановлення загальних правил, нормативів, стандартів до того чи іншого виду державної управлінської діяльності, які є обов’язковими для всіх учасників цієї діяльності, організацією дієвого контролю за додержанням цих правил, своєчасним притягненням до відповідальності порушників правил, корегуванням їх поведінки. Регулювання спрямоване на створення сприятливих економічних, правових та організаційних умов діяльності установ і організацій, підприємництва.

Функція координації. Координація забезпечує впорядкування та узгодження діяльності різних елементів системи державного управління або взаємодіючих систем у процесі їх спільної управлінської діяльності. Завдяки координуванню встановлюється взаємодія між усіма ланками системи управління, усередині цих ланок, забезпечуються єдність і узгодженість усіх стадій процесу управління, дій керівників.

Функція обліку. Облік — це збирання, оброблення, аналіз та зберігання відомостей, виражених здебільше кількісними показниками, про стан та динаміку розвитку об’єкта управління, рух матеріальних ресурсів державного управління, результати виконання управлінських рішень. Здійснюється шляхом реєстрації, порівняння, зіставлення конкретних фактів про діяльність системи управління, наявність та витрати ресурсів та ін. За допомогою обліку суб’єкти управління забезпечуються інформацією про перебіг досягнення цілей управління, реалізацію управлінських рішень.

Функція контролю полягає у встановленні відповідності процесу функціонування об’єкта управління прийнятим управлінським рішенням. У взаємозв’язку з іншими функціями управління контроль дає можливість усвідомити результати виконаної роботи, своєчасно попередити і усунути недоліки та прорахунки. Метою функції контролю є: виявлення слабких місць і помилок у процесі управління, їх своєчасне виправлення і недопущення повторення; забезпечення відповідності між поставленими планами і фактичними діями.

Розглянуті загальні функції управління є притаманними для здійснення державного управління як на загальнодержавному, так і на регіональних, місцевих, галузевих рівнях.

Спеціальні функції управління відображують особливості та умови управління сферами соціальної діяльності, характеризують особливості конкретного суб’єкта або об’єкта державного управління.

Спеціальні функції державного управління, що здійснюються Кабінетом Міністрів України, перелічено в ст. 116 Конституції України.

Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують виконання Конституції та законів України, актів Президента, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади; підтримання законності та правопорядку; додержання прав і свобод громадян тощо.

Функції розмежовуються також на всіх рівнях галузевих систем управління.

Спеціальні функції державного управління за видами керованих об’єктів відображують особливості та умови управління конкретними об’єктами, передусім сферами управління (економічна, соціально- культурна, адміністративно-політична сфери).

Допоміжні функції управління. До цього виду функцій належать: кадрова, матеріально-технічна, фінансова, діловодство та ін. Оскільки допоміжні функції покликані забезпечувати реалізацію основних і загальних функцій державного управління, від них значною мірою залежить ефективність управлінської діяльності.

Наведене розмежування функцій державного управління має доволі умовний характер, оскільки на практиці вони взаємодіють між собою в системі впливу суб’єкта на об’єкт управління.

Запитання для самоконтролю

1. Що розуміється під функцією державного управління?

2. У чому полягає відмінність між функціями державного управління і функціями органу державного управління?

3. Які основні види функцій державного управління?

4. Які функції державного управління є загальними й у чому полягають їх особливості?

5. У чому полягають особливості спеціальних функцій державного управління?

6. Які функції державного управління є допоміжними?

Глава 12

Форми державного управління

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття функції державного управління	\|	Поняття форм державного управління

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.