Проблема функціональної особистості – це проблема постійності-змінюваності особистості. Проблема постійності-змінюваності розглядається в термінах впливу раннього досвіду або в термінах потенційної можливості змін у фіксований період часу. Аналіз цієї проблеми передбачає використання даних особистісних вимірювань, які існують у кількох формах. L-дані (життєві записи) включає відомості про особливості сім’ї, освіти, професії, шлюбу; О-дані (спостереження) – рейтинги або описи особистості, зроблені батьками або іншими спостерігачами; S-дані (самоспостереження) – результат самоопису, включаючи відповіді на особистісні опитувальники та інтерв’ю; Т-дані (тест, вимірювання) – результат виконання експериментальних тестів, поведінкових завдань, об’єктивних лабораторних вимірювань.
Найбільш стійкими у часі виявилися О- та S-дані, що корелюють між собою і є предикаторами реальних життєвих показників (L-дані). Т-дані показують меншу стабільність.
Стабільність особистісних властивостей у часі з важливою диференційно-психологічною парадигмою «спадковість – набуте». Особистісні зміни, що корелюють з генотиповими диспозиціями, є більш привабливим об’єктом дослідження, ніж культурно-сформовані установки («правдивість – нечесність») або стереотипи («маскулінність – фемінність»).