Зміст поняття «суспільство» .

Фундаментальною категорією соціології є категорія «суспільство». Саме соціологія покликана відповісти на питання: що таке суспільство, що є причинами його виникнення, що є його головною сутністю, які основні засади (закони) його розвитку і функціонування.

«Суспільство» є буденним поняттям, зміст якого більшість людей ніколи не намагається сформулювати. Суспільство оточує нас постійно. Інтуїція з приводу суспільства підказує нам три узагальнення уявлення:

1. суспільство – це люди (тобто не одна людина);

2. ці люди чимось об’єднані , що дає змогу відрізняти «наших» від «не наших»;

3. для людини суспільство є необхідним і вигідним.

Суспільство уявляють як якесь організоване ціле, правила якого краще не порушувати, якщо хочеш у ньому залишатися; як якась сила, протистояння якій може мати наслідком покарання; як природна атмосфера, яку не обирають, але мають в ній дихати.

Відомо, наприклад, що Аристотель і Платон поняття суспільства і держави використовували як тотожні. В епоху Середньовіччя панував погляд, що суспільство виникло внаслідок Божественної волі. В епоху Нового часу виникнення суспільства намагались пояснити заключенням суспільного договору між людьми. О. Конт розглядав суспільство як функціонуючу систему, яка ґрунтується на поділі праці. Г. Спенсер під суспільством розумів композицію усілякого роду ідей , вірувань і почуттів, які реалізуються через індивідів. Е. Дюркгейм вбачав у суспільстві надіндивідуальну реальність, що ґрунтується на колективних уявленнях. За М. Вебером, суспільство – це взаємодія людей, яка є продуктом соціальних дій.

З точки зору соціології, суспільство – це особливий, надзвичайно складний вид організації соціального життя. Воно охоплює всю багатоманітність стійких соціальних взаємодій, всі інститути та спільноти, що локалізовані в рамках конкретних державно-територіальних кордонів. Суспільству властиві такі механізми саморегуляції, які дозволяють йому підтримувати свою цілісність, впорядковувати відносини між інститутами та спільнотами, інтегрувати соціальні новоутворення, та підкоряти своїй логіці поведінку основної маси населення, схиляючи людей, що живуть на відповідній території, відтворювати у своїх діях єдину тканину численних соціальних взаємодій.

Суспільство є високо абстрактною категорією, витвореною на перетині соціальної філософії, соціології, історії та інших наук, надзвичайно складним соціальним феноменом.

Цей термін вживається і на позначення конкретного виду суспільства з його історичними, економічними, культурними особливостями (наприклад, українське суспільство).

До найхарактерніших сутнісних рис суспільства належать:

- спільність території ;

- проживання людей, що взаємодіють між собою;

- цілісність і сталість (єдине ціле);

- здатність підтримувати та відтворювати високу інтенсивність внутрішніх зв'язків;

- певний рівень розвитку культури, система норм і цінностей, покладених в основу соціальних зв'язків між людьми;

- автономність та самодостатність, самовідтворення, саморегулювання, саморозвиток.
Із соціологічної точки зору американський вчений Едуард-Альберт Шілз (нар.1911 р.) суспільством вважав об’єднання, що відповідає таким критеріям:

- існування його як елементу більшої системи;

- ідентифікація з певною територією;

- наявність власної назви та історії;

- укладення шлюбів між представниками даного суспільства;

- поповнення за рахунок дітей , які визнані представниками цього суспільства;

- існування його у тривалішому часі. Ніж середня тривалість життя окремого індивіда;

- єдність загальної системи цінностей ( традицій, звичаїв, норм, законів, правил тощо).

Отже, суспільство – це сукупність усіх засобів взаємодії та форм об’єднання людей, що склалися історично, мають спільну територію, загальні культурні цінності та соціальні норми, характеризуються соціокультурною ідентичністю її членів.

Суспільство як цілісна система має свою внутрішню структуру. Складається з певних підсистем, які взаємодіють одна з одною, зокрема: правова; демографічна; економічна – відносини в процесі матеріального виробництва; соціальна – взаємодія класів, соціальних груп, верств; політична – діяльність державних організацій, політичних інститутів, партій та об’єднань ; духовна – розвиток і взаємодія суспільної свідомості, науки, мистецтва, релігії тощо. Кожна підсистема складається у свою чергу із своїх власних блоків і елементів, які виконують свої функції цілісного соціального організму.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Суспільство як соціальна система.	\|	Системний підхід до розгляду суспільства в соціології.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.