Загальна характеристика базисних компонентів соціального життя.

Життєдіяльність суспільства, функціонування і взаємодія його різноманітних сфер – це і є соціальне життя – невід’ємне і складове суспільного життя. За структурою , змістом соціальне життя складне, багатогранне і неоднорідне, як і саме життя суспільства.

Соціальне життя – організована, упорядкована система дій і взаємодій людей, їх соціальних спільностей, суспільства, функціонування соціальних інститутів, об’єднань і організацій , соціальних норм і цінностей, соціальний контроль. Соціальне життя за соціологією – це соціум (соціальне), його структура в русі (функціонування), дії і взаємодії.

Базові компоненти соціального життя.

Головною особливістю соціального життя є взаємодія індивідів, соціальних груп у межах відповідних соціальних інститутів, тобто соціальна взаємодія. Соціальна взаємодія – система взаємозумовлених соціальних дій, за яких дія одного об’єкта (індивіда, групи , спільноти) одночасно є причиною і наслідком відповідних дій інших. У її процесі реалізується соціальна дія партнерів, відбувається взаємне пристосування дії кожного з них, одностайність у розумінні ситуації, усвідомленні смислу дії, певний ступінь солідарності між ними.

Одним із виявів соціальної взаємодії є соціальний зв'язок – це соціальна дія, що виражає залежність і сумісність людей або груп. Щодо класифікації соціальних зв’язків , то вони бувають: формальними і неформальними; особистісними і колективними; прямими і опосередкованими; більш міцними і менш міцними.

Важливою формою вияву соціальних тривалих, сталих, системних, оновлювальних, різноманітних за змістом зв’язків є соціальні відносини. Нпр., студент, який попадає в незнайому групу, починає взаємодіяти з іншими студентами на заняттях і поза учбовим процесом. Поступово, через деякий час, взаємодія, що повторюється, приводить до виникнення різних за змістом

соціальних відносин: дружба, повага, кохання, ненависть, вигідний обмін, презирство, виконання обов’язків і т.д.

Значні соціальні зміни в суспільстві відбуваються внаслідок спільних односпрямованих і взаємоузгоджених дій людей, які беруть участь у всіх соціальних процесах .

Соціальний процес – послідовна зміна станів у соціальних системах і підсистемах, соціальних інститутах та організаціях, соціальні зміни в динаміці. Основним джерелом розвитку соціальних процесів є суперечності всередині соціальних систем. Прикладом соціальних процесів є інтеграція і дезінтеграція соціальних системи, згуртованість і конфлікт в групі, стабільність та плинність персоналу в організації і т.п.

Важливою умовою функціонування соціальних систем є постійні виникнення , зміни. Зникнення їх елементів, зв’язків між ними, - тобто соціальні зміни. Соціальні зміни - це перетворення , що відбуваються протягом певного часу в організації, структурі суспільства, мисленні, культурі, соціальній поведінці. Вони означають перехід соціального об’єкта з одного стану в інший, суттєву трансформацію соціальних організацій, соціального інституту, урізноманітнення соціальних форм, виникнення нових явищ, структур, характеристик у соціальних системах і підсистемах.

Аналіз соціальних процесів тісно пов'язаний з проблемою їх класифікації. Одними з перших до неї вдалися у 1924 р. американські соціологи Р. Парк та Е. Беджес, які розрізняли процеси кооперації, конкуренції, пристосування, конфлікту, асиміляції, амальгамації (біологічного змішування різних етнічних груп). Важливим для класифікації соціальних процесів є з'ясування її базових критеріїв. Один з них — ступінь загальності соціальних процесів, за яким розрізняють:

- соціетальні (глобальні) - процеси всесвітньо-історичного розвитку цивілізації, глибокі процеси економічних, демографічних, екологічних та інших змін;

-загальні - процеси функціонування таких соціальних інститутів, як системи управління, охорони здоров'я, освіти, виховання тощо;

-особливі соціальні- процеси урбанізації, адаптації, стабілізації.

Масштабність і значущість названих процесів очевидна, однак зрозуміти й оцінити багатство їх змісту можна тільки завдяки пізнанню різноманітних окремих (одиночних) процесів, унікальність яких утворюють історичні, генетичні, економічні, культурні, географічні та інші об'єктивні й суб'єктивні чинники становлення особистості, сім'ї, трудового колективу, інших одиниць соціуму.
Соціальні процеси можуть відбуватися об'єктивно та суб'єктивно, бути вираженими у конкретній чи абстрактній формі, детермінованими внутрішніми чи зовнішніми чинниками, пов'язаними зі структурними чи функціональними змінами, кількісними або якісними показниками вимірювання

За характером процеси можуть бути еволюційними та революційними, за спрямованістю — прогресивними та реакційними. У їх розмежуванні часто використовують поділ на прості й складні, на процеси розвитку і деградації.

За системами, у яких відбуваються процеси, їх класифікують на:

- внутріособистісні (процес самоосвіти);

- процеси у стосунках між двома індивідами;

- процеси у стосунках між індивідом і групою;

- процеси, які змінюють організацію і внутрішню структуру спільноти;

- процеси, які змінюють відносини між двома групами (спільнотами);

- процеси, які змінюють структуру та організацію глобального суспільства.

Є спроби класифікувати соціальні процеси, взявши за основу не масштаби системи, в якій вони відбуваються, а зміст змін, які вони зумовлюють. Так, польський соціолог Ян Щепанський (нар. у 1913 p.), класифікуючи соціальні процеси, виходить з того, що основним джерелом суспільного життя є необхідність задоволення різноманітних потреб. Прагнучи одержати засоби для задоволення потреб, люди стикаються з аналогічними прагненнями інших людей, що спричиняє різні явища, процеси. Ці прагнення можуть бути у різних формах пристосовані одне до одного.

Процес співробітництва, наприклад, формується з метою спільного добування необхідних благ і цінностей. Процеси суперництва, конкуренції, зумовлені прагненням випередити аналогічні намагання інших індивідів і груп у досягненні мети. Якщо в процесі суперництва виявиться бажання ліквідувати конкурента чи якусь його систему предметів або цінностей, то суперництво перетворюється на конфлікт, який також може мати різноманітні види та інтенсивність. Усе це — процеси взаємодії між людьми.

Виділяють також процеси мобільності, які змінюють місце індивідів чи груп як у просторі, так і в соціальних структурах; процеси дезорганізації та реорганізації, які змінюють соціальну організацію спільноти.

Процеси пристосування виявляються завжди там, де індивід чи група опиняються в новому середовищі.

Якщо в межах існуючої організації та системи контролю процеси пристосування, співробітництва, суперництва і конфлікту підтримуються в такій рівновазі, що соціальному порядку ніщо не загрожує, то вважають, що ці процеси протікають соціально організовано. Але за перевищення допустимої межі нестійкості цієї рівноваги, а також коли задоволенню потреб членів спільноти загрожує небезпека, настає стан соціальної дезорганізації -сукупність соціальних процесів, які спричиняють у межах певної спільноти дії, що не відповідають нормам, оцінюються негативно і перевищують допустимі межі, загрожуючи нормальному розвитку процесів колективного життя.

Дезорганізація полягає в дезінтеграції інститутів, які не виконують своїх завдань, в ослабленні механізмів формального і неформального контролю, нестійкості критеріїв оцінок, у поведінці, яка суперечить усталеним і допустимим нормам. її зумовлюють різні чинники: стихійні лиха, тривалі війни, політичні кризи, радикальні зміни системи влади, революції, масові міграції населення, радикальні зміни в одній галузі господарства, науки чи техніки, які порушують рівновагу й узгодженість з іншими галузями і зумовлюють зниження ефективності дії інститутів та форм соціального контролю. Серед причин соціальної дезорганізації — масові захворювання, участь у вирішенні питань колективного життя неврівноважених чи психічно хворих людей тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Системний підхід до розгляду суспільства в соціології.	\|	Соціальна структура суспільства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.205 сек.