Театральна і музична культура.

Українська музична і театральна культура першої половиниXIX ст. успадкувала від попередньої епохи чимало художніх цінностей і талановитих постатей, що мали вагомий вплив на її подальший розвиток, наприклад, творчість великих майстрів хорової справи М.Березовського, Д.Бортнянського, А.Веделя, багатоголосний спів, інструментальна та вокальна музика тощо.

У народних піснях, переказах, легендах українці продовжували оспівувати своє героїчне минуле, зокрема, відомими були імена кобзарів Андрія Шута, Івана Крюковського, Федора Грищенка (Холодного);розпочав діяльність Остап Вересай (1803–1890).

Театральне мистецтво було представлене головним чином аматорськими трупами у поміщицьких маєтках (Качанівка і Спиридонова Буда на Чернігівщині, Романівка на Волині та ін.). Діяли російські й польські професійні трупи.

Керівником і режисером аматорського театру у селі Кибинці на Полтавщині виступив Василь Гоголь–Яновський – батько письменника Миколи Гоголя.

Г.Квітка-Основ’яненко був директором і режисером Харківського театру, у якому розпочинав свою акторську діяльність Карпо Соленик (1811–1851), один з основоположників реалістичного театрального мистецтва.

У Полтаві з 1808 р. діяв т. зв. Полтавський вільний театр, директором якого з 1817 р. став Іван Котляревський (1769–1838). На сцені саме цього театру у 1819 р. поставлено знамениті вистави І.Котляревського „Наталка Полтавка“ та „Москаль-чарівник“. Колектив театру гастролював у багатьох містах – у Харкові, Києві, Кременчуці та ін.

За ініціативою І.Котляревського з кріпацької неволі був викуплений Михайло Щепкін, який став найвидатнішим на той час актором, виконавцем головних ролей у багатьох виставах. За участю М.Щепкіна українські п’єси за творами І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка та ін. ставилися у Москві та Петербурзі, що було значним надбанням української культури. Разом зі Щепкіним грав уже згадуваний вище український актор Карпо Соленик.

Також інші актори виконували українські ролі в реалістичній манері: Данило Жураховський, Карл Зелінський, Теофіл Домбровський, Петро Репановський, Дмитро Зубович, Дмитро Дмитренко, Любов Млотковська, Аграфена Кравченко та ін.

У 1840-х рр. розпочав свою творчу кар’єру із виступів на оперних сценах Італії та Росії відомий український співак, композитор і драматург, уродженець Черкащини Семен Гулак–Артемовський (1813–1873).

У західноукраїнських землях значного поширення набуло хорове мистецтво. При кафедральному соборі у Перемишлі у 1828 р. були організовані хор і музична школа, тут творив автор музики національного гімну Михайло Вербицький (1815–1870).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розвиток освіти та науки.	\|	Архітектура та образотворче мистецтво.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.