Сушіння фарбованих виробів.

Як вказувалося вище, кожний наступний шар фарби можна наносити тільки після практичного висихання попереднього шару. Застосовують наступні види сушіння: природний при нормальній температурі повітря і штучний в спеціальних сушарках. Тривалість природного сушіння залежно від вживаного лакофарбового матеріалу складає від 12 до 30 годин. (за винятком нітроемалей, які висихають за 20—30 хв.). Такий спосіб сушіння, що вимагає великої виробничої площі застосовують тільки при одиничному або дрібносерійному виробництвах.

Для штучного сушіння застосовують сушарки наступних типів: конвекційні, терморадіаційні і комбіновані, терморадіаційно-конвекційні.

В конвекційних сушарких нагрівання пофарбованих виробів відбувається за рахунок омивання їх гарячим повітрям, яке подають в сушильні камери вентилятором через парові калорифери підігрітим до 80°. Пофарбовані вироби поступають в камеру з одного кінця і переміщаються проти руху нагрітого повітря, яке нагнітається з іншого кінця камери. Таким чином, вироби на початку камери зустрічають повітря у момент його відсмоктування з камери при найнижчій температурі, а покидають камеру в місці нагнітання повітря, що має найвищу температуру. Такий принцип руху виробу і нагрітого повітря, який називається протитечією, забезпечує поступове прогрівання, що особливо важливе при сушінні виробів з деревини. Відсмоктування повітря з камери проводиться вентилятором при температурі приблизно 50°, причому часто відсмоктане повітря для економії тепла знову подають через калорифер в сушильну камеру. Повністю використовувати повітря, що відсмоетується, не можна, оскільки це може привести до утворення вибухонебезпечної суміші, зважаючи на велику концентрацію пари розчинників. Схема сушильної камери, що працює за принципом протитечії, показана на рис. 3, а.

Сушіння емалей марки ФСХ і ґрунту 138 в камерах з температурою 80° продовжується до 1,5 годин. Підвищення температури до 150° при сушці металевих виробів покращує якість фарбування, міцність плівки і її зовнішній вигляд і значно скорочує час сушки, але така температура не може бути одержана підігрівом повітря парою. На одному із заводів в сушильну камеру подають продукти згоряння газу з додаванням повітря для зниження температури суміші. Газ згоряє в спеціальній печі, звідки продукти згоряння відцентровим вентилятором направляють по трубах. Біля входу газу в камери встановлені іскрогасники. Рівномірний розподіл суміші в камері досягається за допомогою щілевих труб, розташованих уздовж неї, а викид оброблених сумішей здійснюється природною тягою через зонди. Час сушіння ґрунту, в цих сушарках складає 22 хв, а емалі — 40 хв.

Слід вказати, що сушіння лакофарбових матеріалів при температурах вище 80—-90° може бути застосована тільки для вузлів, що не мають кулькових підшипників, і матеріалів, які не можуть бути приведені в непридатність дією високої температури.

В конвекційних сушарках шар фарби нагрівається зверху і на його поверхні утворюється тверда плівка, що перешкоджає виходу пари розчинників і послаблює процес передачі тепла від повітря до металу.

Значно швидше протікає сушіння лакофарбових покриттів в радіаційних сушильних камерах з інфрачервоним випромінюванням. Інфрачервоне (теплове) проміння проходить через шар фарби і поглинається металом, унаслідок чого нагрівання і сушіння фарби здійснюються зсередини, від поверхні металу, що приводить до безперешкодного видалення пари розчинників і до більш інтенсивного сушіння.

Найраціональнішим є нагрівання джерела випромінювання до температури 400° (так зване темне випромінювання). Для цього використовують металеві панелі, вмонтовані безпосередньо в стінках камери (рис. 3, б). Усередині панелі поміщають газові пальники або електричні нагрівачі, а зовні її ізолюють скловатою.

Сушильна камера є тунелем, обидві бічні стінки якого складено з випромінюючих панелей, а стеля і підлога складені з теплоізоляційних щитів. Усередині тунелю проходить конвеєр, до підвісок якого кріпляться пофарбовані деталі або вузли. Відстань між випромінюючими стінками може бути узята в межах 300—700 мм.

Час сушіння в терморадіаційних складає від 7 до 10 хв.

Більшість сушарок на заводах сільськогосподарського машинобудування виконані у вигляді прохідних установок, рух вузлів і деталей переважно здійснюється підвісним конвеєром, який є продовженням загального малярного конвеєра.

Рис. 3. Сушильні камери:

а — конвекційні (по принципу протитечії); б — терморадіаційні; 1 — відсос продуктів випаровування фарби; 2 — підвісний конвеєр; 3 — повздовжні щілинні труби для відсмоктування продуктів горіння; 4 — газові горілки; 5 — чавунні плити; 6 — пофарбований виріб.

Для поліпшення якості фарбування, зборку крупних вузлів і машин проводять із заздалегідь пофарбованих деталей і вузлів. Після остаточної зборки проводять фарбування і сушіння виробу в цілому, причому фарбувально-сушильну установку звичайно зв'язують конвеєром з потоком загальної зборки.

Лекція №13(2 год)

Складання типових і масових специфічних вузлів с/г машин.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Способи фарбування.	\|	Складання вузлів з підшипниками кочення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.