Методи дослідження політології

Політологія – це наука про закономірності й тенденції функціонування і розвитку політичного процесу, політичних систем, і влади, про сутність, форми, методи діяльності суб'єктів політики.

Категорії політології

Виникнення політології

Поняття „політологія" (П) виникло у стародавніх грецьких філософів Платона (427-347р. до н.е.) та Аристотеля (384-322рр. до н.е.), які трактували політику як мистецтво управління громадянами та державою. Дослівно "п" утворилася із двох слів – politike (державні справи) і logos (вчення). Як самостійна наука, в якій не домінувало уявлення про божественне походження влади почала розглядатися у XVI ст. італійським мислителем Ніколо Макіавеллі (1469-1527р.). У трактаті „Государ"мислитель намагається звільнити політику від релігійно-етичних норм, фактично започаткував новітню європейську політичну традицію, в основу якої було покладено концепцію природного права і суспільного договору.

Як самостійна навчальна дисципліна почала формуватися у другій половині XIX. У1857р. Ф.Лейбер починає читати цей курс у колумбійському коледжі, у 1880р. у цьому ж коледжі створюється перша школа політичної науки, що поклало початок активному формуванню в США системи політичних навчальних і наукових закладів. 1903р.датується створення Американської асоціації політичних наук. У 1906р. італійський політолог і соціолог Г.Моска публікує книгу „Елементи політичної науки" що дає підстави поширенню політичної науки у Європі з кінця ХІХ ст.

В Україні у 80-ті роки ХVII ст. В академії і Ієзуїтів та йозефінському університеті викладається курс „Політичні і комерційні знання".

Поняття політології, як науки про політику неоднозначне. Існує думка, що політологія не має такого статусу, як інші дисципліни, або принаймні не містить нічого, крім політичних думок, що це штучний симбіоз суспільних наук, які вивчають різні аспекти внутрішньої і зовнішньої політики держав, питання теорії та історії соціальних структур, суспільних рухів і політичних партій.

Інший погляд: політологія – це наука, про систему владних відносин, про формування і пред'явлення державі та її структурам суспільних інтересів через партії, суспільні організації та інші суспільні інститути.

Якщо простіше, то політологія– це наука про політику та її взаємодію з різними підсистемами суспільства.

Політика – це форма суспільної діяльності, спрямована на здобуття, використання, підтримку і повалення політичної влади, реалізацію інтересів особи, соціальних груп на різних рівнях інститутів політичної системи.

Політика в суспільстві завжди виражає і представляє певні суспільні інтереси - об’єктивно зумовлені мотиви діяльності окремої людини, соціальної спільноти, суспільства загалом, спрямовані на досягнення мети. Політичний інтерес виявляється у формі загального. Ним є здебільшого потреба збереження єдності суспільства, становлення людини як вільної, неповторної істоти.

Отже, політику можна розглядати як вияв інтересів окремих осіб, соціальних груп, їх зіткнення і противоборство, а також спосіб певної субординації цих інтересів.

Якщо у примітивних суспільствах політика слугувала інструментом реалізації інтересів панівних груп, то в сучасному цивілізованому суспільстві вона є інструментом узгодження інтересів, підпорядкування їх національному інтересові.

Усвідомлення політичних інтересів соціальними групами робить їх суб'єктами, а нерозуміння цих інтересів - об'єктами політики. Суб'єкти політики- це особи і соціуми, а також створені ними установи й організації, які беруть активну, свідому участь у політичному процесі. Об'єктами політикиє всі явища політичного і суспільного життя - елементи політичної, економічної, правової і культурно-духовної підсистем суспільства, а також соціуми й окремі особи, на які спрямована діяльність суб'єктів політики.

Соціальні групи, та особи, які не усвідомлюють своїх соціальних інтересів, не здатні виразити їх безпосередньо або в організованих формах тиску, стають об'єктами політичного маніпулювання, жертвами обману і самообману, тому що не розуміють чиї інтереси виражає та чи інша ідеологічна течія.

Наприклад, ідея підтримки національного виробника є популярною серед населення України, але вигідна тільки тим монопольним структурам, які з допомогою державного протекціонізму (пільгових податків і високих імпортних тарифів) захищені від конкуренції, і не вигідна споживачам, які позбавлені можливості вибрати високоякісні та дешевші товари.

Об'єктом політології як науки виступає політична сфера суспільного життя, основний зміст якої складають політико-владні відносини як відносини з приводу влади в суспільстві. Політична сфера суспільного життя, політико-владні відносини, або політика, є об'єктом дослідження багатьох наук про суспільство-політичної філософії, політичної історії, політичної соціології, політичної психології, політичної економіки, політичної географії.

Предметом політології є конкретні прояви, процеси, відносини політичної дійсності, які вивчаються політологами. Наприклад, сюди відносяться такі феномени, як політична культура, ідеологія, політичні еліти, політичні партії та громадсько-політичні організації, рухи, владні відносини, держава, політична система, політична діяльність, політичне лідерство.

Загальні поняття про політику дістали назву категорій. Категорії єважливим інструментом пізнання політичного життя суспільства.

Політологія як наукова теорія ґрунтується на певній методології. Головною метою методології є дослідження структури і функціонування політичних систем.

В американській та Європейській нації переважають такі методи: системний, структуралізм, позитивізм, біхевіоризм.

Українські політологи виокремлюють три групи найважливіших методів, якими найчастіше користується політична наука.

1.4 Функції та завдання політології Політологія як суспільнознавча та навчальна дисципліна виконує ряд теоретичних і практичних функцій.

Описова – пошук відповідей на запитання: яка насправді є політична діяльність? У чому її специфіка? Хто виступає суб'єктом політики?

Пояснювальна – пояснює існування та властивості певних фактів політичної

діяльності.

Інноваційна – надає політичним прогнозам і висновкам наукове підґрунтя.

Інструментальна – рекомендує вибір форм і видів політичної дії з метою досягнення бажаного результату.

Прогностична – прогнозує політичну діяльність у майбутньому, або коли відбудуться певні події.

Методологічна – охоплює методи, способи і принципи дослідження політики і практичної реалізації набутих знань.

Світоглядна – утверджує цінності, ідеали, норми, які характеризують цивілізовану політичну систему, політичну культуру.

Політичної соціалізації – забезпечує процес включення людини в політичну сферу життя суспільства і формування певного типу політичної культури.

Прикладна – розробляє критерії ефективності діяльності парламенту, партій, рухів, лідерів забезпечує провідною інформацією про стан справ і знання засобів ефективного впливу.

Нормативна – регламентація відносин між суб'єктами політичного життя.

Завдання політології як навчальної дисципліни.

1. Підготовка молоді до виконання ролі громадянина.

2. Політична соціалізація молоді.

3. Органічне поєднання політичної думки України зі світовими політичними

знаннями

4. Засвоєння громадянами України норм цивілізованої політичної поведінки,

культури, політичного спілкування та інше.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ІУ. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.	\|	Політичне вчення Давньої Греції і Давнього Риму.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.