Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Лабораторна робота №6

Тема:Методи виділення і культивування мікроорганізмів.

 

Матеріали та обладнання.1) термостат; 2) чашки Петрі; 3) конічні колби (0,2-0,5 л); 4) електроплитка; 5) бактеріологічні петлі та препарувальні голки; 6) фільтрувальний папір; 7) стерильні пробірки; 8) МПА; 9) сіно; 10) картопля; 11) чисті культури на МПА.

Мета роботи:виділення чистих і елективних культур.

Основні відомості. Серед мікробних культур розрізняють чисті та елективні. Чистоюназивають культуру одного виду мікробів, що походить з однієї клітини або спори. Елективні культури (культури нагромадження) одержують на елективних середовищах при певних умовах культивування. Для цих культур використовують середовища, склад яких найкраще задовольняє потреби певної групи мікроорганізмів. Наприклад, у середовищах для культивування хемо- і фотоавтотрофних бактерій не повинно бути органічних речовин.

Вивчення властивостей бактерій та інших мікроорганізмів, як правило, проводять на чистих культурах. Найчастіше отримують чисті культури з попередньо виготовлених елективних культур. З цією метою використовують різні методи, залежно від мети досліджень і властивостей вихідного матеріалу.

Якщо в досліджуваному матеріалі містяться різні види мікроорганізмів, то основним завданням є одержання ізольованих колоній цих мікробів шляхом пересівання їх на поверхні твердого поживного середовища. Для цього застосовують: метод розведень, метод виділення чистої культури з окремої колонії, метод виділення чистої культури з однієї клітинита інші.

Метод розведень ввів у практику Л. Пастер. Згідно з цим методом досліджуваний матеріал, який містить мікроорганізми, за допомогою петлі переносять у пробірку з рідким стерильним поживним середовищем і старанно розмішують. Потім з цієї пробірки петлею переносять матеріал у нову, і так повторюють, змінюючи 5-6 пробірок доти, поки не одержать розведення, в якому буде тільки одна клітина. Проте цей метод зараз майже не застосовують, оскільки він має ряд недоліків.

При виділенні чистих культур і культивуванні мікробів часто проводять їх посіви і пересіви. Техніка посіву є простою. Наприклад, невеличку кількість досліджуваного матеріалу петлею вносять у посудини з рідким поживним середовищем.

Тверде поживне середовище треба спочатку приготувати: розлити розплавлений і охолоджений до 50ºС МПА чи інше середовище. Стерильні чашки Петрі виставляють на рівну поверхню, обпалюючи на спиртівці отвір пробірки з середовищем, піднявши кришку чашки з одного боку, наливають поживне середовище, обережно закривають чашку кришкою і заливають до застигання агару.

Посів у чашки Петрі.Піднявши край чашки проводять посів петлею або шпателем (рис.22) і закривають чашку. Позначають і розміщують її у термостаті догори дном, щоб крапельки води, які утворюються з пари на кришці чашки, не потрапили на поверхню середовища і не розмивали ізольовані колонії.

Рисунок 5.Посів на пластинку МПА у чашці Петрі

 

Посів на косий агар у пробірках.Лівою рукою горизонтально тримають пробірку з середовищем. Правою рукою беруть петлю, обпалюють її на полум’ї спиртівки, охолоджують і вводять в посудини з досліджуваним матеріалом. Виймають пробку з пробірки, обпалюють отвір пробірки на спиртівці, вводять петлю в пробірку і зигзагоподібними рухами розсівають культуру по поверхні косого агару. Виймають петлю, знову обпалюють край пробірки (і пробку), закривають пробірку і ставлять у термостат.

Посів уколом у стовпчик МПАзастосовують для вирощування анаеробів, для виявлення характерних ознак бактерій або з метою тривалого зберігання культур (рис.23).

Рисунок 6. Методи посіву мікроорганізмів: а – на косий агар у пробірках; Б – уколом у стовпчик МПА.

 

Отже, у дослідженнях по виділенню чистих культур різних організмів (бактерій тощо) входять такі операції: 1) посів досліджуваного матеріалу; 2) виділення чистої культури; 3) ідентифікація цієї культури.

Одержання елективних культур(на прикладі сінної палички). Вперше термін сінна паличка (Bacillus subtillis) був введений К.Еренбергом у 1838 р. Ф.Кон у 1875 р. виділив її з настою сіна і докладно описав як дрібну спороносну паличку. Вона належить до аеробних (дуже поширених у природі) амоніфікуючих бактерій, які викликають розпад білкових речовин рештків рослинних і тваринних організмів.

Проведення роботи.Для одержання елективної культури сінної палички у конічну колбу (об’ємом 0,3-0,5 л) вміщують 10 г свіжого сіна, наливають 200 мл води, додають грудочку крейди (для нейтралізації) і кип’ятять протягом 20-30 хв. За цей час з сіна в розчин переходять поживні речовини і водночас гинуть майже всі неспороносні та переважна кількість спороносних бактерій. Спори сінної палички витримують кип’ятіння протягом 2 год. Одержаний сінний настій розливають у стерильні колби шаром 1-2 см, щоб краще відбувалась аерація, колби закривають ватою і розміщують у термостаті за температури 30ºС на 2-3 доби. Якщо сінний настій перед цим стерилізували, то для зараження бактеріями в колбу опускають кілька стебелець сухого сіна.

 

 

Рисунок 7. Розвиток сінної палички: 1 – молода клітина; 2 – клітина без джгутиків; 3 – поділ клітин; 4 – утворення джгутиків у ланцюжку; 5 – утворення спор у клітинах

 

На поверхні настою, який витримували в термостаті 2-3 доби, утворюється добре помітна тоненька бактерійна плівка. З неї виготовляють препарати «роздавлена» або «висяча» крапля і вивчають їх під мікроскопом з сухим або імерсійним об’єктивом. У полі зору добре видно поодинокі та з’єднані в нитки (стрептобактерії) клітини сінної палички (рис.24).

 

Питання для самоперевірки

1. Чисті культури мікроорганізмів.

2. Елективні культури мікроорганізмів.

3. Методи одержання чистих культур.

4. Одержання елективних культур.

 

 


Читайте також:

  1. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
  2. II. Самостійна робота студентів.
  3. IV. ВИХОВНА РОБОТА В КЛАСІ
  4. IV. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.
  5. IV. Науково-дослідницька робота.
  6. IV. Практична робота.
  7. IV. Робота над темою уроку
  8. Qорганізаційне середовище, в якому виконується робота
  9. V. Робота з підручником
  10. V. Робота з підручником. с. 59-60
  11. V. Робота з програмою «Виконавець Восьминіжка»
  12. V. Робота з програмою «Виконавець Садівник».




Переглядів: 2198

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Види стерилізації | Лабораторна робота №7

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.