Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Методичні поради

У першомупитанні необхідно зазначити, що прикметники – це слова, які вказують на ознаку предмета і відповідають на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? Прикметники змінюються за родами, числами, відмінками; виражають різноманітні ознаки й властивості предметів: якість (свіжий хліб, твердий матеріал), смак (солодка ягода, кисле яблуко), колір (зелена трава, синя сукня) тощо. За лексичними значеннями та граматичними властивостями прикметники поділяються на якісні (називають ознаки предмета): холодний, гарячий, сердитий; відносні(називають ознаки предмета за його відношенням до інших предметів, дій, обставин): телефонний дзвінок, дерев’яний стіл, приміський вокзал; присвійні (вказують на приналежність предмета людині (рідше – тварині) і відповідають на питання чий? чия? чиє?): братова книжка, батькова ручка, лисяча нора.

Готуючись до другого питання, слід звернути увагу на якісні прикметники, що мають два ступені порівняння: вищий і найвищий. Вони можуть утворюватися синтетичним (довгий – довший, найдовший) та аналітичним (приємний – більш приємний, найбільш приємний) способами.

У третьому питанні слід зазначити, що в українській мові якісні, відносні та присвійні прикметники у різних стилях мови вживаються з неоднаковою частотою. У офіційно-діловому та науковому стилях переважає вживання відносних прикметників, які уточнюють, конкретизують поняття, терміни і входять до терміносполук: аудиторський аналіз, мінеральна сировина.

Якісні прикметники в офіційно-діловому стилі вживаються значно рідше, але оскільки вони утворюють ступені порівняння, то можуть виникати труднощі у їх використанні. Для офіційно-ділового стилю характерним є використання аналітичних (складених) форм якісних прикметників.

У документах не використовуються присвійні прикметники, вони замінюються іменниками: директорові розпорядження – розпорядження директора. Нормативним є вживання присвійних прикметників у термінологічних словосполученнях та крилатих висловах: адамове яблуко, рентгенівський апарат.

Не вживаються у документах прикметники, що походять від географічних назв: запорізькі депутати – депутати м. Запоріжжя. Але усталеним є вживання таких прикметників, якщо вони входять до складу адміністративно-територіальних або географічних назв: Запорізька область, Бердянський район.

Аналізуючи четверте питання, необхідно зупинитись на найголовніших правилах правопису складних прикметників. Складні прикметники пишуться разом (залізобетонний, дрібнокаліберний), через дефіс (кисло-солодкий, фінансово-економічний).

Готуючись до п’ятого питання, слід пам’ятати, що інструкція – документ, який видається органом державного управління з метою встановлення правил, які регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші сфери діяльності установ, урядових осіб і громадян; правила – документи організаційного характеру, де викладаються настанови і вимоги, які регламентують певний порядок дій, поведінки юридичних та фізичних осіб.


Читайте також:

  1. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  2. II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  3. V. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ
  4. VIІ. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті
  5. В ході аудиту фінансової звітності аудитором застосовуються методичні прийоми документального та фактичного контролю.
  6. ВСТУПНІ МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
  7. Глава 4 Методичні рекомендації щодо розв’язання задач
  8. Головні етапи кількісного аналізу та оцінювання ризику. Методичні підходи до визначення ризику.
  9. Деякі методичні рекомендації
  10. Деякі поради ораторові
  11. Додаткові методичні прийоми вивчення вищої нервової діяльності.
  12. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЇХ ВИКОНАННЯ




Переглядів: 467

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тексти № 14 | Тексти № 15 – 16

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.021 сек.