• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Витрати запасів

В попередніх розділах книги достатньо аргументовано значення логістичних витрат у формуванні загальних витрат організації, а відтак її можливостей в ціновій політиці, що може бути одним із найважливіших аспектів стратегії розвитку. Постійний тиск витрат на конкурентні позиції на сучасному етапі відчувають всі провідні фірми світу, причому у безпосередньому зв’язку із акцептованим рівнем обслуговування клієнта щодо забезпечення необхідного товару в просторово-часових та кількісно-якісних параметрах попиту. Власне логістика причетна як до проблеми витрат, так і до проблеми обслуговування клієнта. Адже, чим більші запаси (розширений асортимент, ближча алокація до місць споживання), тим вищий рівень обслуговування, але і більші витрати запасів, чим швидше реалізуються поставки, тим вищий рівень обслуговування, але і вищі транспортні витрати.

В основу дослідження витрат запасів покладемо такий принциповий поділ загальних логістичних витрат на складові (розділ 5.2):

· витрати фізичного переміщення;

· витрати запасів;

· витрати інформаційно-управлінських процесів.

Витрати фізичного переміщення охоплюють всі витрати, пов’язані із транспортуванням матеріалів і готових виробів в сфері постачання і дистрибуції між вузлами логістичної системи (виробничими і дистрибуційними об’єктами) за виключенням внутріоб’єктного переміщення (внутрізаводського транспортування і маніпуляційних переміщень на складі).

Витрати інформаційно-управлінських процесів охоплюють витрати інформаційних і фінансових потоків, включаючи підготовку планів, рішень, їх доведення до виконавців, контролювання виконання та підготовку і доведення регулюючих рішень.

Витрати запасів охоплюють всі види витрат, пов’язані із цільовим формуванням і утриманням матеріального потоку в запасах в місцях стаціонарного складування. Згідно стандартної технології формування і утримання запасів витрати запасів включають такі складові:

· витрати замовлень;

· витрати утримання запасів в дорозі;

· витрати утримання запасів на складі;

· витрати вичерпання запасів.

Подамо схематичне представлення структури логістичних витрат, передусім найбільш складної їх частини – витрат запасів, згідно викладеної нижче методики їх розрахунку.

Рис. 10.22. Структуризація логістичних витрат

Джерело: власна розробка

І. Витрати замовлень викликані необхідністю формування замовлення з метою створення (поповнення) запасів матеріалів, виробів тощо. Очевидно, що рівень витрат замовлення залежить від кількості річних замовлень, вартості одного замовлення та структури витрат замовлення. Приймаючи до уваги, що витрати замовлення стосуються лише витрат складання замовлення і не стосуються витрат закупівлі, їх можна поділити на постійну та змінну складову. Постійна складова – це витрати експлуатації інформаційних систем, що не залежать від кількості сформованих замовлень. До змінних витрат, що залежать від кількості замовлень, слід віднести витрати моніторингу запасів, опрацювання замовлень на поставку та розрахункових документів тощо. З врахуванням цього витрати замовлень можна розрахувати за формулою:

(10.1)

де – річна сума постійних витрат замовлень; , – відповідно змінні витрати одного замовлення та кількість замовлень в рік.

Виходячи із цієї залежності, можна сформулювати висновок, що чим частіше формуються замовлення, тим вищі витрати замовлень. Покажемо це на прикладі: постійні річні витрати замовлень складають 3000 грн, змінні витрати на одне замовлення складають 500 грн. Побудуємо аналітичну таблицю залежності .

Таблиця 10.6

Залежність витрат замовлень від циклу замовлень

Річна кількість замовлень	Цикл замовлення, днів	Змінні витрати замовлень, грн.	Постійні витрати замовлень, грн.	Річні витрати замовлень, грн.

Графічно це виглядає так.

Рис. 10.230. Графічна інтерпретація витрат замовлень в залежності від їх кількості

З поданої залежності, знаючи річний попит (Р_річн = 480 шт.), можемо побудувати залежність витрат одного замовлення від кількості замовлень. Оскільки кількість замовлень однозначно визначає величину одного замовлення, то ця ж залежність буде дзеркальним відображенням стосовно величини одного замовлення.

Рис. 10.24. Графічна інтерпретація витрат одного замовлення.

Зробивши нескладні перетворення, отримаємо залежність річних витрат замовлень від величини одного замовлення:

, (10.2)

, (10.3)

де – величина одного замовлення.

. (10.4)

Для наведеного прикладу:

, грн.

Графічно це виглядає так:

Рис. 10.25. Графічна інтерпретація залежності річних витрат замовлень

від величини одного замовлення

Отже, річні витрати замовлень обернено пропорційні (знаходяться у гіперболічній залежності) до величини одного замовлення.

Подібними до витрат замовлень є витрати переналагодження виробництва, які мають місце, коли поповнення запасів відбувається від виробника і це вимагає витрат зміни виробничого процесу, його модифікації з метою випуску певної замовленої асортиментної позиції продукції для створення запасу. Очевидно, що витрати переналагодження виробництва теж складаються із постійної частини (витрати використовуваних пристроїв тощо) та змінної, що залежить від кількості таких змін протягом року, наприклад, витрат праці. Тому річні витрати переналагодження теж знаходяться в обернено пропорційній залежності від величини замовлення.

В умовах автоматизації формування замовлень на основі комп’ютерних технологій, впровадження інновацій в процедуру переналагодження виробництва, що істотно зменшує витрати праці, а значить, і змінну частину витрат, можливості та діапазон оптимізації витрат замовлень чи переналагоджень будуть зменшуватися, а це означає неістотність залежності “trade off” витрат замовлення і витрат утримання запасів, сутність якої буде описана нижче.

Кошти утримання запасів в дорозі є другою складовою витрат запасів, слідуючи технологією реалізації замовлень. Вони за сутністю подібні до витрат утримання запасів на складі, але за значенням та процедурою формування їх доцільно розглядати витрат утримання запасів на складі.

ІІ. Витрати утримання запасів на складі є найістотнішою складовою витрат запасів. За [63, с. 220] Д.М. Ламберт подає чотири складові витрат утримання запасів:

· витрати капіталу;

· витрати утримання складів;

· витрати обслуговування запасів;

· витрати ризику запасів.

Витрати капіталу за своєю сутністю визначаються рівнем втрат підприємства від “замороження” капіталу, тобто представляють собою втрачені можливості, зважаючи, що цей капітал міг бути використаний в іншій виробничій діяльності, інвестований, покладений на депозитний рахунок тощо. Традиційно витрати капіталу розраховуються шляхом встановлення відсоткової ставки по відношенню до вартості запасу і це ототожнює її із звичайною процентною ставкою, рентабельністю капіталу тощо. Очевидно, що рівень витрат капіталу залежить від прийнятого граничного значення відсотку, тобто:

, (10.5)

де – величина запасів, один.;

– ціна одиниці запасу, грн./од.;

– прийнятий відсоток витрат капіталу стосовно вартості запасу, %.

Наприклад, якщо середньорічна кількість одиниць товару в запасі складає 500 од., ціна одиниці товару 10 грн./од., а граничний відсоток 15%, то річні витрати капіталу складуть:

грн.

Нерідко витрати капіталу є однією із найістотніших складових витрат запасів, тому необгрунтовано завищений чи занижений граничний рівень відсотка може призвести до хибних логістичних рішень в управлінні запасами. Водночас, нижній поріг відсотка не може бути меншим депозитної ставки, оскільки найпростішою альтернативою використання капіталу організації стосовно створення запасів є їх розміщення на депозитному рахунку, хоч і в цьому випадку теж можуть мати місце витрати ризику тощо.

Витрати утримання складу (складські витрати) включають в себе витрати розміщення, переміщення як маніпуляції і витрати зберігання на складі, такі як амортизація, освітлення, опалення, вентиляція), орендна плата, забезпечення особливих умов утримання запасів. Витрати утримання складу, як і будь-яких інших об’єктів (експлуатаційні витрати), складаються із постійної та змінної складової витрат. Очевидно, що маніпуляційні витрати (витрати внутріскладських переміщень), витрати праці тощо пропорційно змінюються стосовно величини запасів. Інші складові, такі як амортизація складських засобів, в певній мірі освітлення, опалення, вентиляція можна віднести до постійних чи умовно-постійних витрат утримання складу.

У випадку використання сторонніх складських об’єктів розрахунок витрат утримання складу здійснюються пропорційно величини утримуваних запасів, тобто всі витрати є змінними.

Математично змінні витрати на утримання складу виразяться:

, (10.6)

де – відсоткова ставка змінних витрат на утримання складу, %.

– змінна складова витрат утримання одиниці запасу на складі.

Графічно взаємне розміщення залежностей витрат утримання складу від величини запасу стосовно власного чи орендованого складу виглядає так.

Рис. 10.26. Графічна інтерпретація рішення щодо вибору власного чи стороннього складу

На графіку прийняті такі позначення:

, – відповідно витрати утримання власного і стороннього складу; – постійна складова витрат утримання власного складу; , – відповідно змінна складова витрат утримання власного і стороннього складу в розрахунку на одиницю запасу.

З графіка можна визначити критичне значення рівня запасів (): якщо утримувані запаси є менші цього значення, то доцільно використовувати сторонні склади, якщо є більші – власні склади.

Витрати обслуговування запасів представляють собою витрати страхування запасів та оподаткування запасів. І перша, і друга складова є пропорційні кількості запасів та їх вартості, тобто:

, (10.7)

де – сумарна відсоткова ставка у %, що враховує страхування від ризику втрати чи пошкодження та чинні податки на власність. Очевидно, що ця відсоткова ставка є досить диференційованою і залежить від економічних та логістичних властивостей логістичного продукту (концентрація вартості, логістична придатність складування, маніпулювання, інші фізико-хімічні властивості, що впливають на ризик пошкодження), локалізації складів (країна, місто чи село), логістичних стратегій в обслуговуванні клієнта.

Витрати ризику запасів відображають ймовірну втрату вартості товару (знецінення) в результаті його утримання в запасі. Причинами знецінення можуть бути:

· моральне старіння товару, наприклад, комп’ютерів;

· фізичне “старіння” товару, наприклад, свіжих фруктів, ржавіння виробів з металу;

· сезонне “старіння” товару, наприклад, сезонного, модного одягу.

Очевидно, що такі витрати мають встановлюватися диференційовано в залежності від виду товару, оборотності товару в запасі і бути пропорційними до величини запасів

, (10.8)

де – сумарна відсоткова ставка ризику знецінення, %.

Викладений аналіз складових витрат утримання запасів показує, що за винятком витрат утримання складів у випадку використання власних складів, решта складових витрат є пропорційні величині запасів, тобто:

а) сторонній склад:

, (10.9)

б) власний склад:

. (10.10)

З отриманих залежностей виникає, що витрати утримання запасів можна подати узагальненою моделлю:

, (10.11)

якщо подати і не враховувати постійну складову витрат утримання власного складу, оскільки зміна рівня запасів впливає лише на змінну складову витрат утримання складу. В моделі витрат утримання запасів вартість запасів визначається як добуток ціни і кількості одиниць запасу, – питомі річні витрати утримання запасів як відсоток від вартості продукту.

Подана модель дозволяє сформувати такий загальний укрупнений порядок розрахунку витрат утримання запасів:

· розрахунок вартості запасів: рекомендується оперувати середньозваженою величиною рівня запасів протягом року;

· встановлення відсотка вартості продукту, що відображає всі складові питомих витрат утримання запасів;

· розрахунок річної суми витрат утримання запасів.

Розглянемо приклад розрахунку витрат утримання запасів металовиробів:: вартість одиниці металовиробу складає 200 грн., витрати капіталу, утримання складу, обслуговування запасу та ризику запасів відповідно прийняті на такому рівні: 20%, 3%, 2% 5%. Річний оборот дистрибуційного складу складає 480 одиниць металовиробів. Проведемо розрахунок витрат утримання запасів в залежності від їх середньорічного рівня для різних варіантів циклу замовлення за формулою:

. (10.12)

Таблиця 10.7

Витрати утримання запасів в залежності від рівня запасів

Співставляючи витрати утримання запасів із витратами замовлень / переналагодження, можна прийти до висновку про наявність залежності “trade off” між ними, причому регулюючим (оптимізуючим) чинником виступає величина замовлення (цикл замовлення): чим більша величина замовлення, тим менші витрати замовлення, але більші витрати утримання запасів і навпаки. Отже, можна очікувати при певній величині замовлення мінімальну суму річних витрат замовлень і утримання запасів ().

Стосовно розглянутих прикладів (див. табл. 10.6 і рис. 10.26 та табл. 10.7) подана аналітична, таблична і графічна інтерпретація визначення оптимальної величини замовлення.

а) аналітичний розрахунок:

Визначимо першу похідну та прирівняємо до нуля:

Розрахуємо :

одиниць.

Отже, оптимальна величина замовлення складає 90 одиниць металовиробів. При цьому забезпечується мінімум витрат замовлень і утримання запасів, а саме:

грн.

б) табличний розрахунок:

Таблиця 10.8

Визначення оптимальної величини замовлення

Розраховані сумарні витрати при величині замовлення 80 одиниць складають 8400 грн., що лише на 0,4% уступає оптимальному варіанту (), тому можна прийняти величину замовлень 80 одиниць з двохмісячним циклом замовлення.

в) графічний розрахунок:

Рис. 10.27. Графічна інтерпретація визначення оптимальної величини замовлення.

ІІІ. Витрати утримання запасів в “дорозі” є актуальними, коли право власності на товари переходить до клієнта в момент поставки до місця призначення. Це характерно, зокрема, для поставок на умовах FOB (free-on-board), за якими транспортні витрати включаються в ціну товару.

За складом витрати утримання запасів в дорозі ідентичні витратам утримання запасів на складі, тобто включають чотири розглянуті складові. Водночас за структурою істотно різняться:

· витрати капіталу оцінюються аналогічно, однак є необхідність в розрахунку часових параметрів, а відтак і середнього рівня запасів в дорозі;

· витрати утримання транспортного засобу як тимчасового складу повністю враховані в транспортних тарифах (амортизація обладнання, вартість навантаження-розвантаження тощо) і не вимагають додаткового врахування;

· витрати обслуговування запасів в дорозі як витрати страхування від втрати, пошкодження запасів враховані в транспортних тарифах і не вимагають додаткового врахування;

· витрати ризику запасів реально відсутні з причини нетривалого перебування в запасі, що не призводить до знецінення.

Отже, розрахунок витрат утримання запасів в дорозі здійснюється за такою формулою:

, (10.13)

де – середньорічний рівень запасів в дорозі, розраховується за формулою:

, (10.14)

де – час транспортування і-того замовлення.

Як і інші складові витрат запасів, витрати утримання запасів в дорозі конфліктують із транспортними витратами: чим швидше відбувається поставка замовлення, що вимагає дорожчого виду транспорту, тим менший час транспортування (), а значить, і витрати утримання запасів в дорозі.

IV. Остання складова витрат запасів – витрати вичерпання запасів – відноситься до категорії розрахункових ймовірних витрат, облік яких не передбачений, однак вплив яких на прийняття рішень в управлінні запасами може бути надто істотним.

Витрати вичерпання запасів мають місце у таких випадках:

· запізнення реалізації замовлення;

· здійснена купівля товару конкурента;

· здійснена купівля товару-субституту;

· зупинка та простої виробництва.

В результаті наступлення перших трьох випадків організація недоотримає прибутку одноразово чи надовго (у випадку втрати клієнта), понесе збитки на постійних витратах тощо, тому такі витрати вичерпання запасів трактуються як витрати втраченого продажу.

Четвертий випадок – вичерпання запасів в постачанні призводить до істотних економічних збитків в результаті зупинки виробництва, невиконання зобов’язань перед наступними учасниками логістичного ланцюга, що може мультиплікувати прямі збитки виробництва.

До витрат вичерпання запасів в залежності “trade off” знаходяться витрати утримання запасів в частині утримання страхових запасів: чим вищий рівень страхових запасів, тим нижчий рівень витрат вичерпання запасів.

Принциповий розрахунок витрат вичерпання запасів можна здійснити за такою формулою:

, (10.15)

де – питомі втрати прибутку чи / та збитки у відсотках до вартості запасів, що не були наявні для забезпечення існуючого попиту;

, – відповідно ціна одиниці та кількість одиниць запасу, що не були реалізовані (отримані) з причини відсутності.

V. Отже, витрати запасів можна розрахувати за формулою:

. (10.16)

Графічно це можна подати в залежності від величини замовлення так:

Рис. 10.28. Графічна інтерпретація формування витрат запасів в залежності від величини замовлення

На графіку криві і мають власне такий характер змін, що було аргументовано попереднім матеріалом. Витрати вичерпання запасів мають тенденцію до зниження, оскільки із зростанням величини замовлення середньорічний запас теж зростає, а це дозволяє мати збільшені страхові запаси в певні періоди. Витрати утримання запасів в дорозі знаходяться під впливом різнонаправлених чинників, тому характер їх змін не такий однозначний, як попередніх. Так, великі замовлення можуть здійснюватися повністю завантаженими автопоїздами, вагонами, а це зменшує час транспортування, бо не вимагає процедури консолідації вантажів. З іншої сторони, малі поставки можуть здійснюватися швидким транспортом і це теж зменшує як час запасів у дорозі, так і їх величину, але при цьому зростуть транспортні витрати. Проте це інша складова логістичних витрат – витрати фізичного переміщення потоку.

Якщо ж припустити, що клієнти вимагають підвищення рівня обслуговування, то це вимагатиме від організації збільшення циклічних (поточних) запасів для забезпечення вищої просторової і часової доступності, збільшення страхових запасів, збільшення витрат замовлень (принаймні в частині постійної складової) тощо. А це безумовно зсуне як окремі складові витрат запасів, так і їх загальний рівень.

Водночас, як і будь-яке інше майно організації, запаси окрім рівня витрат можуть бути оцінені показником оборотності (поряд із рентабельністю капіталу), а саме:

, (10.17)

тобто при певному річному попиті зменшення середнього рівня запасів підвищує їх оборотність. З іншої сторони, високий рівень оборотності запасів викликає гіперболічне зниження витрат утримання запасів. Графічно це виглядає так.

Рис. 10.296. Графічна інтерпретація залежності витрат утримання запасів від їх оборотності.

Характер цієї залежності підтверджується такими аналітичними розрахунками. Оскільки:

, (10.18)

то:

. (10.19)

Параметри , , – постійні величини, тому

, (10.20)

де А – постійний параметр залежності.

Читайте також:

1. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
2. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
3. Альтернативна вартість і незворотні витрати
4. Аналіз запасів
5. Аналіз комплексних статей витрат: витрат на утримання та експлуатацію устаткуван­ня, цехові, загальногосподарські, поза виробничі витрати.
6. Арбітражний збір та витрати сторін у Морській арбітражній комісії при ТПП України
7. Аудит матеріально-виробничих запасів
8. Аудит матеріально-виробничих запасів
9. Види втрат у підприємницькій діяльності.Безпосередньо з категорією ризику пов’язані такі поняття як витрати, втрати й збитки.
10. Види запасів
11. Види запасів
12. Види матеріальних запасів

Переглядів: 4007