Служба паблік рилейшнз: робота з контактними аудиторіями

Служби паблік рилейшнз можуть створюватися як у складі самого підприємства, так і окремо — консалтингові фірми, агенції, бюро тощо. Взагалі, якщо підприємство хоче тільки час від часу скористатися кваліфікованими порадами та рекомендаціями, досить буде використати послуги сторонніх консультантів. Для проведення частих і великих кампаній ліпше створити власні служби. Ясна річ, це не стосується малих та середніх підприємств, де створення окремих служб може бути економічно невиправданим. Таким підприємствам належить користуватися тільки послугами незалежних консалтингових фірм (агенцій).

Служба паблік рилейшнз повинна виходити тільки із загальновизнаних принципів:

перший — чесність і тільки чесність щодо підприємства та його діяльності;

другий — гласність та доступність інформації;

третій — своєчасність подання інформації.

Головними цілями та завданнями структур таких служб мають бути:

· активні дії щодо створення та підтримування прихильного ставлення громадськості до діяльності підприємства та його продукції;

· збереження та поліпшення репутації підприємства. Для цього необхідно проаналізувати його внутрішнє життя та усунути ті чинники, які, навіть будучи законними, можуть суперечити громадській думці або зашкодити взаєморозумінню;

налагодження нормальних внутрішніх стосунків на підприємстві

Одним з напрямків роботи із зовнішнім та внутрішнім середовищем є поширення позитивної інформації про підприємство та його продукцію, тобто робота зі створення позитивного іміджу підприємства та його діяльності. Цей напрямок має назву пабліситі — це будь-яка інформація або дія, за допомогою яких людина, подія або щось інше стають відомими широкому загалу.

Отже, пабліситі — це повідомлення новин про діяльність підприємства за допомогою засобів масової інформації. І це майже завжди доступно для маркетолога, який працює в галузі паблік рилейшнз.

Яка ж інформація має інтерес для пабліситі фірми? Фахівці з пабліситі вважають, що новинами можуть бути:

• новий товар або його нове застосування;

• нова послуга підприємства;

• нові кампанії;

• зміна іміджу підприємства та його товарів;

• розширення сфери діяльності підприємства;

• нові ринки;

• інноваційна діяльність;

• початок або завершення великого проекту;

• звіти про рекорди;

• особиста діяльність працівників підприємства.

Відділи ПР виконують наступні функції:

1. Зв¢язок з пресою – надання інформації та новин про фірму в найбільш вигідному для неї світлі для привертання уваги до осіб, товарів або послуг;

2. Товарна пропаганда - діяльність, що об'єднує в собі різноманітні зусилля з популяризації конкретних товарів;

3. Корпоративні зв¢язки – популяризація політики організації, спрямована на забезпечення глибшого розуміння суспільством специфіки підприємства;

4. Лобіювання - це намагання переконати державних чиновників або членів парламенту діяти в інтересах конкретного клієнта піарменів (підприємство, організація, конкретна особа);

5. Консультування – це рекомендації керівництву, якщо виникнуть питання відносно позиції та репутації компанії або якщо зміниться думка про вироби.

Просування використовується як з метою поліпшення позиції товарів на ринках продажу товарів, так і для зміцнення репутації підприємства. Для цього влаштовуються вечірки для журналістів, ювілеї, презентації, спонсорування підприємством якихось популярних заходів тощо.

Виступаючи перед аудиторією, піармени презентують своє підприємство (організацію, особу) на різних громадських заходах. Вони організовують зустрічі керівників із журналістами, готують відповіді не тільки на передбачені програмою запитання, а й на ті, що часто повторюються на таких зустрічах, а також намагаються передбачити провокаційні запитання, котрі можуть виникнути в ході контакту. Піармен несе відповідальність за підготовку та публікацію в засобах масової інформації повідомлень про підприємство (організацію, особу). Саме він готує до друку інформаційні дописи, статті, прес-релізи, буклети, брошури, каталоги, книжки, бюлетені, матеріали виставок, аудіовізуальні матеріали про підприємство (організацію, особу), готує проекти виступів керівників. Уся ця діяльність має базуватися на опитуваннях громадян, які проводяться піарменами в місцях проведення різних масових заходів, у місцях пожвавленої торгівлі, на підприємствах (організаціях) тощо. Піарменів раніше (іноді й зараз) у «перших осіб» називали референтами.

Головними цілями будь-якої програми з паблік рилейшнз є поліпшення каналів спілкування, розробка нових способів створення двостороннього потоку інформації та взаєморозуміння. Філософія роботи з громадськістю надає засадного значення двостороннім відносинам. Брак спілкування породжує безліч непорозумінь. Саме браком взаєморозуміння «верхів» і «низів» значною мірою пояснюються ті складнощі, які ми маємо зараз в Україні: пересічні громадяни бачать тільки те, що їхнє становище погіршується мало не щодня, але не знають ні урядових планів, ні програм, а головне, не знають, як ці плани і програми виконуються, хто несе за них конкретну відповідальність і яку саме.

Усі підприємства та організації мають певну систему поширення інформації від вищого керівництва вниз до рядових працівників. Від того, наскільки швидко, точно та ефективно ця система працює, залежить успіх діяльності підприємства та організації. Проте проведені досліди встановили, що навіть заступник керівника, сприймаючи інформацію безпосередньо від останнього, розуміє й виконує не більше 60% поставлених завдань. У свою чергу, безпосередній підлеглий заступника також зрозуміє не більше 60% того, що намагається пояснити йому керівник, і так далі аж до останньої керівної ланки. Відтак, якщо керівництво має, наприклад, п'ять рівнів, то найнижчий з керівників усвідомить і виконає тільки 13% первинного розпорядження керівника. Це стосується усного спілкування. За використання письмових документів результат може бути ще гіршим. Розуміння письмового розпорядження може становити лише 15% на кожному рівні. Тому фахівці з паблік рилейшнз радять застосовувати у практиці спілкування поєднання кількох каналів (наприклад, лекцій та інших форм усного спілкування з демонстрацією відео- та кінофільмів, слайдів), використовувати сучасні активні форми спілкування.

Для проведення ПР-кампанії перед підприємством стоять наступні завдання:

1. Формування сприятливого суспільного іміджу підприємства.

2. Корегування негативного іміджу підприємства.

3. Нейтралізація пліток, що стосуються підприємства в цілому або окремих його підрозділів.

4. Надання в ЗМІ інформації про діяльність підприємства.

5. Постійне відстеження ситуації, що склалася у внутрішньому та зовнішньому середовищі підприємства.

6. Розробка заходів у конфліктих і кризових ситуаціях.

До контактних аудиторій належать найняті працівники, фінансові установи, інвестори, органи влади — усі ті, хто може сприяти або гальмувати ефективність роботи підприємства чи організації. Тому служби паблік рилейшнз мають побудувати свою роботу в такий спосіб, щоб домогтися сприяння з боку цих контактних аудиторій.

Робота з найнятими працівниками. Думка та поведінка найнятого підприємством персоналу значною мірою визначатиме успіх усіх починань керівництва, стабільність діяльності підприємства на зовнішніх ринках, її життєздатність. Доба стабільних місць праці та дожиттєвого найму минула. Сучасне бізнесове середовище є динамічним, нестабільним та невизначеним.

Робота з інвесторами. Інвестори купують акції того підприємства, яке добре працює. Поширений навіть такий вислів: «Наш продукт — це ціна наших акцій!».

Конкурентоспроможність підприємству забезпечують, як правило, гроші інвесторів, тому службі паблік рилейшнз необхідно налагоджувати комунікації з усіма учасниками фінансового співтовариства. До них належать інвестиційні аналітики, власники інвестицій, фінансові оглядачі у фахових газетах і журналах. Робота з ними потребує знання фінансів і комунікацій одночасно.

Робота з владними структурами. Одним із напрямків діяльності з паблік рилейшнз є робота з місцевими адміністраціями, галузевими асоціаціями, міністерствами, з Верховною Радою.

Робота з владними структурами ведеться за допомогою такого заходу, як лобіювання. Назва відображає початковий період тиску на законодавців, що й справді відбувався в парламентських коридорах. Нині лобіювання перетворилось на великий законний бізнес, в основу якого покладається інформування та переконання. В економічно розвинутих країнах лобістами є асоціації, великі підприємства, профспілки, групи громадян та окремі громадяни.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Робота з громадськістю: сутність, завдання, функції та різновиди.	\|	Особливості заходів з паблік рілейшнз

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.