Упаковка товару – це вмістилище або оболонка товару. Оболонка містить у собі три рівні: внутрішня упаковка, зовнішня упаковка й транспортна упаковка. Маркування є невід’ємною частиною упаковки. Маркування наноситься або безпосередньо на упаковку, або на етикетку, або на ярлик.
Функції маркування:
– ідентифікація товару або марки;
– вказівка сорту товару;
– вказівка виробника й місця його розташування;
– вказівка дати виготовлення;
– вказівка вмісту упаковки;
– інформація про порядок використання товару;
– інформація про техніку безпеки;
– пропаганда товару;
– створення образу фірми.
Інформаційні знаки на упаковці:
– товарні знаки;
– фірмові товарні знаки;
– асортиментні знаки;
– торгова марка;
– знаки найменування місць походження товару;
– штриховий код;
– компонентні знаки;
– розмірні знаки;
– експлуатаційні знаки;
– маніпуляційні знаки;
– застережливі знаки;
– екологічні знаки;
– транспортування.
Носії виробничого призначення:
– етикетки;
– кольєретки (різновид етикетки, що наклеюються на шийку пляшки з різними напоями);
– вкладиші;
– бірки та ярлики;
– контрольні стрічки;
– клейма і штампи.
Носії товарного маркування:
– касові чеки та цінники;
– товарні чеки.
Технічні документи, що супроводжують товари:
– товаросупровідні;
– експлуатаційні.
Упаковка має задовольняти такі основні вимоги:
1. Безпечність.
2. Екологічність.
3. Надійність.
4. Сумісність.
5. Взаємозамінність.
6. Естетичні якості.
7. Економічна ефективність.
Підходи до створення тари:
1. Аналіз потреб споживачів з урахуванням інтересів всього суспільства.
2. Ознайомлення з думкою працівників служби торгівлі (збутова служба).
3. Спільна праця фахівців різних галузей знань.
4. Ретельний аналіз скарг і претензій споживачів.
5. Використання чинника екологічної небезпеки.
6. Урахування зміни поглядів на цінності та ставлення до них.
7. Урахування проблем економії паливно-енергетичних матеріалів та утилізації відходів.
8. Урахування конструктивно-технологічних проблем тарного виробництва.