Основні поняття та основні задачі опору матеріалів.

Опір матеріалів є частиною більш загальної науки - механіки твердого

тіла, що деформується; у яку входять: теорія пружності, теорії пластичності й повзучості, теорія споруджень, будівельна механіка, механіка руйнування й ін.

Завданням науки про опір матеріалів є вивчення методів розрахунку

елементів конструкцій і деталей машин на міцність, твердість і стійкість.

Міцністю називається здатність елемента конструкції опиратися

впливу прикладених до нього сил, не руйнуючись.

Твердістю називається здатність елемента конструкції опиратися

впливу прикладених до нього сил, одержуючи лише малі пружні деформації.

Стійкістю називається здатність елемента конструкції зберігати

первісну форму рівноваги під дією прикладених сил.

Реальні тіла не є абсолютно твердими й під дією прикладених до них

сил змінюють свою первісну форму та розміри, тобто деформуються.

Деформації тіла, що зникають після зняття зовнішніх сил, називаються пружними, а не зникаючі - залишковими або пластичними деформаціями.

Визначення розмірів деталей або зовнішніх навантажень, при яких виключається можливість руйнування деталей, є метою розрахунку на міцність.

Визначення розмірів деталей або зовнішніх навантажень, при яких

виключається можливість появи неприпустимих з погляду нормальної роботи конструкції деформацій цих деталей, є метою розрахунку на твердість.

2. Зовнішні та внутрішні сили

Зовнішні сили, що сприймаються конструкціями і їх деталями

називаються навантаженнями. До зовнішніх сил відносять також і реакції зв'язків. Зовнішні сили можуть бути зосередженими й розподіленими, об'ємними й поверхневими, статичними й динамічними. Під зосередженими силами, мають на увазі тиск, розподілений по невеликій частині поверхні тіла, а не зосереджені в одній точці. До об'ємного відносять сили ваги, сили магнітного притягання, інерційні сили й т.д. Об'ємні сили безперервно розподілені по всьому тілу. Поверхневі сили розподілені по поверхні тіла. Поверхневі сили є результатом взаємодії твердих тіл або впливу на них зовнішнього середовища, наприклад потоку повітря на крило літака. Статичні сили змінюються настільки повільно й плавно, що виникаючим при цьому прискореннями мас, що рухаються, можна зневажити. При статичному навантаженні можна вважати, що навантаження у всіх точках тіла сприймаються одночасно. При динамічному навантаженні виникають значні інерційні сили, які потрібно враховувати поряд з іншими навантаженнями.

Навантаження, прикладені до однієї якої-небудь частини тіла, від точки до точки передаються іншим частинам тіла. Сили взаємодії між частинами

тіла, викликані навантаженнями, називаються внутрішніми силами. У першу чергу, через простоту, вивчають внутрішні сили, розподілені по плоским, перетинам тіла.

Читайте також:
I. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
II. Основні засоби
II. ОСНОВНІ ПОВНОВАЖЕННЯ ТРУДОВИХ КОЛЕКТИВІВ
II. Поняття соціального процесу.
II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
III. Інформаційне забезпечення задачі
III. Основні обов'язки робітників та службовців
IIІ. Інформаційне забезпечення задачі
IV. Алгоритм вирішення задачі
IV. Алгоритм розв’язання задачі
IV. Алгоритм розв’язання задачі

Переглядів: 1897

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

ЛЕКЦІЯ № 7 | Напруження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.