Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Післядипломна психологічна освіта.

3.1. Навчання психології в загальноосвітніх середніх навчальних закладах.Протягом останнього десятиріччя розповсюдження психології як навчального предмету в середніх навчальних закладах э характерним для багатьох країн. Цей предмет зазвичай не є обов'язковим, але учні обирають його досить часто. Це пов'язано з розповсюдженням науково-популярної психологічної літератури та зростанням інтересу суспільства до психологічних знань.

Починаючи з 90-х років на Україні значно зросла кількість факультативних курсів з психології у школах. Проте статистичних даних, що характеризують цей процес, на жаль, не існує. Немає і єдиних вимог до розробки програм навчання психології в середній школі. В результаті кожен вчитель психології орієнтується лише на власні уявлення та інтереси школярів. Оскільки практична психологія викликає особливу зацікавленість учнів, саме вона переважає у викладанні.

Останніми роками в літературі з'явилася перша систематизація психологічних знань для викладання психології в школі, випускаються відповідні навчальні посібники. Крім того, з'явилася нова тенденція викладання психології не тільки в старших класах, але також в середній і початковій ланках школи. Це є наслідком практичної орієнтованості шкільної психологічної освіти на потреби старшокласників, підлітків та молодших школярів.

На сьогодні існує два основні типи програм навчання психології в школах: предметно-орієнтовані та особистісно-орієнтовані.

У програмах предметно-орієнтованого типу психологія виступає як предмет навчання. Цей предмет має програму, що визначає перелік знань і умінь, якими повинні оволодіти учні. Зміст програми складають науково-психологічні знання, а також уміння їх практично використовувати.

Програма може бути науково - або практично-орієнтованою. Передбачається поурочне планування. Основні методи навчання: розповідь, обговорення, практичні вправи. Рівень засвоєння знань і умінь оцінюється. Розвивавальний аспект таких уроків заохочується, як і при вивченні інших шкільних предметів.

Уроки психології предметно-орієнтованого типу за змістом і методами проведення є звичайними уроками, як і уроки по всіх інших шкільних предметах. Вони можуть бути обов'язковими або факультативними, але завжди вносяться в сітку навчального розкладу школи. Обов'язковою є перевірка вчителем знань і умінь школярів, так само як і відвідування уроків.

У програмах особистісно-орієнтованого типу уроки психології виступають як система занять, спрямованих на розвиток учнів. Завдання навчання теоретичним психологічним знанням безпосередньо не ставиться (хоча може матися на увазі). Формування практичних психологічних умінь і особистісний розвиток учнів складають основне завдання такої програми.

Види активності на заняттях в значній мірі визначаються інтересами учнів, стадією розвитку, на якій вони в даний момент знаходяться, а також ситуацією, яка складається в групі на даний момент. Вчитель повинен уміти користуватися сприятливими ситуаціями, які складаються під час проведення уроків, використовувати їх для досягнення розвивального ефекту. Тому план і зміст уроку є дуже варіативними, планування лише приблизне. На заняттях використовуються практичні методи навчання: обговорення, практичні вправи, ігри. Психологічний тренінг - поширена форма проведення таких уроків. Оскільки завдання засвоєння певних знань і умінь не ставиться, оцінювання не використовується. Такі уроки виступають як психологічний супровід природного розвитку учнів, спрямовані на надання допомоги в їх особистісному розвитку.

Уроки психології особистісно-орієнтованого типу за змістом і методам проведення схожі на позакласні заходи розвивального характеру. Taкі заняття проводяться поза навчальним розкладом, а участь в них є добровільною.

Як показують історія і сучасні тенденції шкільної освіти, навчання психологічним знанням і умінням можливо не тільки в рамках уроків психології, але і на уроках по інших предметах. Досвід методики навчання суспільним наукам, літературі, історії, математиці, людинознавству тощо показує, що використання знань наукової історичної психології як елементів змісту уроків робить їх цікавими, а також сприяє кращому розумінню матеріалу. Крім цього, вони виконують розвивальну функцію.

Таким чином, навчання психологічним знанням і умінням, психологічна освіта, підвищення психологічної культури школярів може здійснюватися в різних формах освітньої діяльності школи: уроки психології предметно-орієнтованого типу; уроки по інших шкільних предметах; позакласні заняття особистісно-орієнтованого типу (години спілкування).

3.2 Психологічна освіта у вищих навчальних закладах.Що стосується професійної підготовки психологів, то базова психологічна освіта протягом 5 років у вищих навчальних закладах залишається більш популярною.

В Україні діють такі види вищих навчальних закладів:

1. Університет (класичний університет) — багатопрофільний вищий навчальний заклад третього-четвертого рівнів акредитації, який здійснює підготовку фахівців за освітньо-професійними програмами всіх рівнів.

Освітня діяльність охоплює широкий спектр напрямів науки, техніки і культури. Університет проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Він є провідним науково-методичним центром, сприяє поширенню наукових знань і здійснює культурно-просвітницьку діяльність серед населення. Університет має розвинуту інфраструктуру наукових і науково-виробничих підприємств і установ, високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення такої діяльності.

На Україні існують також технічні, технологічні, економічні, медичні, сільськогосподарські та інші університети, які здійснюють багатопрофільну підготовку фахівців з вищою освітою у відповідній галузі.

2. Академія— вищий навчальний заклад третього-четвертого рівнів акредитації, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів в окремій галузі знань або виробництва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності, має високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

3. Інститут— вищий навчальний заклад третього-четвертого рівнів акредитації або структурний підрозділ університету, академії, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, провадить наукову та науково-виробничу діяльність, має високий кадровий та матеріально-технічний потенціал.

4. Консерваторія(музична академія) — вищий навчальний заклад третього-четвертого рівнів акредитації, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів у галузі культури й мистецтва (музичних виконавців, композиторів, музико­знавців, викладачів музичних дисциплін), здійснює наукові дослідження, є провідним центром у сфері своєї діяльності, має високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпе­чення. Навчання в консерваторії передбачає всебічну теоретичну й практичну підготовку музикантів до професійної виконавської та педагогічної діяльності.

Перелічені вищі навчальні заклади готують фахівців на основі повної загальної середньої освіти з присвоєнням кваліфікацій бакалавра, спеціаліста, магістра.

5. Коледж— вищий навчальний заклад першого-другого рівнів акредитації або структурний підрозділ університету, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програ­мами бакалавра або молодшого спеціаліста з одного (кількох) споріднених напрямів підготовки або спеціальностей, має необхідний кадровий потенціал, матеріально-технічну базу.

6. Технікум(училище) — вищий навчальний заклад першого-другого рівнів акредитації або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційними програмами молодшого спеціаліста, має необхідний кадровий потенціал, матеріально-технічну базу.

Формами здійснення освіти є:

- очна (стаціонарна) – з відривом від виробництва на термін навчання за освітньою або освітньо-професійною програмою;

- вечірня (змінна) – без відриву від виробництва, на термін навчання за освітньою або освітньо-професійною програмою з відвідуванням занять протягом терміну навчання у вільний від роботи час;

- заочна – без відриву від виробництва, з відвідуванням занять протягом терміну навчання під час настановчих і заліково-екзаменаційних сесій;

- екстернатна – особлива форма навчання без відриву від виробництва, що передбачає самостійне вивчення навчальних дисциплін освітньої або професійно-освітньої програми, складання підсумкових контрольних заходів у навчальному закладі;

- дистанційна – особлива форма навчання без відриву від виробництва, що реалізується в основному із застосуванням інформаційних і телекомунікаційних технологій при опосередкованій (на відстані) або не повністю опосередкованій взаємодії учня та педагога. Дистанційні освітні технології можуть використовуватися при навчанні на очній, вечірній, заочній формах здобуття освіти, а також у формі екстернату.

Міністерством освіти України була розроблена і затверджена методика застосування дистанційних освітніх технологій (дистанційного навчання) в освітніх установах вищої, середньої і додаткової професійної освіти. Метою дистанційного навчання, є надання можливостей навчання безпосередньо за місцем проживання, роботи або тимчасового перебування.

Основними дистанційними освітніми технологіями є кейсова технологія, інтернет-технологія, телекомунікаційна технологія. Разом з традиційними інформаційними ресурсами для забезпечення процесу дистанційного навчання використовуються наступні засоби: спеціалізовані підручники з мультимедійними супроводами, електронні навчально-методичні комплекси, що включають електронні підручники, навчальні посібники, тренінгові комп'ютерні програми, комп'ютерні лабораторні практикуми, контрольно-тестові комплекти, навчальні відеофільми, аудіозаписи, а також інші матеріали, призначені для передачі через телекомунікаційні канали зв'язку.

Поточний контроль і проміжна атестація учнів здійснюються або традиційними методами, або з використанням електронних засобів (наприклад, електронне тестування), що забезпечують ідентифікацію особи. Обов'язкова підсумкова атестація випускників здійснюється традиційними методами.

- педагогічний патронаж – форма навчання осіб з особливими соціальними потребами;

- комбінована – форма, яка передбачає застосування різних форм здійснення освіти або використання їх окремих елементів.

- самоосвіта – форма самостійного набуття при відсутності керівництва цим процесом зовні.

Викладання психології у вищих навчальних закладах здійснюють фахівці, що мають базову вищу освіту, дипломовані фахівці, що здобули вчений ступень, а також практичні психологи з вищою професійною кваліфікацією.

Вітчизняних та закордонний досвід вказує на те, що викладання психології у вищих навчальних закладах здійснюється як психологами, так і педагогами. Перевага психолога у глибокому знанні предмету, але може бути недостатнім його педагогічна й методична підготовленість. Важливими в цьому сенсі є курси підвищення кваліфікації, які входять до системи післядипломної освіти.

3.3 Післядипломна психологічна освіта.Післядипломною зазвичай називають спеціалізовану освіту в окремій галузі науки або практичній діяльності, яка спрямована на отримання наукового ступеня, професії або додаткової кваліфікації. Післядипломна психологічна освіта може здійснюватися на базі будь-якої вищої освіти.

Фахівці з вищою освітою можуть продовжити навчання в магістратури або аспірантурі (ад’юнктури), які організовані в багатьох вищих навчальних закладах третього-четвертого рівнів акредитації України.

Магістратура є освітньою програмою спеціалізованого навчання в певній області наукової або практичної психології. Для отримання цього ступеню крім вивчення цілого ряду спеціальних дисциплін необхідний також практичний досвід в області прикладної психології або написання магістерської роботи на основі проведеного дослідження.

Даний рівень освіти дає можливість працювати дослідником або практичним психологом в різних сферах: займатися тестуванням, дослідницькою роботою в лабораторії, консультуванням пацієнтів, виконувати адміністративну роботу, займатися викладацькою діяльністю.

Аспірантураз психологічних спеціальностях існує в багатьох університетах країни і є освітньою програмою підвищення науково-педагогічної кваліфікації психологів. Перелік спеціальностей в аспірантурі аналогічний переліку спеціалізацій в університеті: загальна психологія, соціальна психологія, вікова, педагогічна психологія і так далі. Під час вступу до аспірантури зазвичай здаються вступні екзамени з психології, філософії і іноземної мови, а також готується реферат, присвячений якій-небудь психологічній проблемі наукової спеціальності. Час навчання в аспірантурі - 3 року (4 року при заочній формі навчання).

Навчальний план основної освітньої програми післядипломної освіти розробляється навчальним закладом або науковою організацією на підставі кваліфікаційної характеристики випускника аспірантури, завдань підготовки аспіранта.

Зміст основної освітньої програми зазвичай включає:

1) вивчення освітньо-професійних дисциплін (іноземна мова, філософія, спеціальні дисципліни галузі наук і наукової спеціальності, дисципліни за вибором аспіранта);

2) проходження педагогічної практики;

3) науково-дослідну діяльність і підготовку дисертаційної роботи.

Аспіранти складають кандидатські іспити з філософії, іноземної мови, спеціальності. Одна з найважливіших форм професійної підготовки в аспірантурі – проведення під керівництвом наукового керівника науково-психологічного дослідження, в якому претендент на отримання вченого ступеня повинен продемонструвати уміння вирішувати конкретну наукову проблему. Підготовлена на цій основі дисертація захищається в дисертаційній раді.

До науково-дослідної післядипломної освіти психологів відносяться також докторські програми навчання, спрямовані на отримання вченого ступеня. Даний ступінь характеризує наукову кваліфікацію психолога.

Докторська програмазазвичай припускає додаткове навчання протягом 3-5 років. Ця програма включає вивчення ряду дисциплін, пов'язаних з науково-дослідною роботою в області обраної психологічної спеціалізації, підготовку дисертації. Типовими навчальними курсами є:

* обов'язкові навчальні курси, що вивчаються в перший рік навчання (Введення в планування експерименту, дослідницький проект в психології, методи планування психологічних експериментів, семінари з біопсихології, учення, когнітивних процесів, особистості, розвитку, соціальної і організаційної психології);

* елективні навчальні курси поза областю спеціалізації (як правило, чотири курси, два з яких дозволяється вибрати не на факультеті психології);

* дослідницька діяльність і написання дисертації.

Фахівці-психологи із ступенем доктора мають вищу професійну кваліфікацію. Тому їм надається вибір найрізноманітніших видів діяльності: викладання, консультування, проведення досліджень, написання або редагування навчальних посібників або наукових праць.

Окрім вчених ступенів для оцінки рівня кваліфікації психологів у науковій та педагогічній сферах існує система присудження вчених звань.

Вчене звання доцента присвоюється особі, яка має вчений ступень кандидата наук, веде викладацьку, наукову та методичну роботу у вищому навчальному закладі.

Вчене звання професора присвоюється особі, яка має вчений ступень доктора наук, веде викладацьку, наукову та методичну роботу у галузі вищої та післядипломної професійної освіти.

Висунення науково-педагогічних кадрів на отримання вченого звання здійснюється вченою радою вищого навчального закладу за рекомендаціями кафедри або факультету на підставі всебічного аналізу їх професійного рівня та педагогічних якостей.

Крім того, на Україні існують програми післядипломної освіти практичних психологів. Ці програми передбачають курси підвищення кваліфікації, семінари і тренінги по окремих напрямах психології.

Для осіб, що вже здобули вищу освіту за іншим фахом, в університетах існують різні форми підвищення кваліфікації та перепідготовки з психології. Це може бути повний курс здобування другої вищої освіти за державними стандартами, але в скорочений термін. Зазвичай такий курс припускає 3,5 року заочного навчання. За цей період студенти вивчають всі професійні дисципліни, за винятком тих, які вони вже вивчили під час здобування першої вищої освіти (загальноосвітні, гуманітарні, соціально-економічні і т. д.). Друга вища освіта є на Україні платною.

Для спеціалістів з вищою освітою в інститутах і університетах організовуються також короткострокові курси перепідготовки та підвищення кваліфікації. Додаткові професійні освітні програми підвищення кваліфікації і професійної перепідготовки розробляються, затверджуються і реалізуються структурними підрозділами вищих навчальних закладів самостійно на основі встановлених вимог до змісту програм навчання за узгодженням із замовником. Наприклад, спеціалісти з педагогічною освітою можуть отримати додаткову кваліфікацію «педагог-психолог», виконавши відповідну навчальну програму.

Психологія часто викладається в рамках інших програм додаткової професійної освіти. Наприклад, для студентів різних професійних напрямів, а також для фахівців, які планують працювати викладачами відповідних дисциплін у вищих і середніх навчальних закладах, організовується додаткова професійна підготовка, в якій психолого-педагогічні дисципліни займають значну частину програми.

Для порівняння.Психологія достатньо широко викладається в школах США. Можливо, сьогодні це найбільш популярний курс за вибором в середніх школах. Щорічно від 800 тис. до 1 млн. учнів старших класів американських шкіл вивчають курс «Введення в психологію». Кількість школярів, які обирають психологію для вивчення з кожним роком зростає.

Єдиного підходу до викладання психології в школах США немає. Цей предмет не викладається як академічна дисципліна, а вивчається як курс психологічного самопізнання і самодопомоги. При цьому багато авторів звертають увагу на необхідність підвищення наукового рівня у вивченні психології в школі.

У 1992 році з метою сприяння якості викладання психології у школах США була створена організація «Вчителя психології в середніх школах». Ця асоціація виступила з низкою ініціатив щодо поліпшення викладання психології в школах. Зокрема, були організовані навчальні семінари, розроблені зразкові навчальні плани курсів і окремих занять. У 2000 році були розроблені й опубліковані Національні стандарти викладання психології в школах.

Щоб стати професійними психологами, випускники багатьох європейських університетів повинні пройти курс післядипломної психологічної освіти протягом 2 або 3 років (залежно від програми) на другому рівні вищої освіти за спеціалізованою програмою. Така система працює в Англії, Ірландії, Франції, Греції, Португалії, на Мальті. У Шотландії післядипломна психологічна освіта продовжується ще 4-5 років.

Докторські програми (аналогічні українській аспірантурі) існують в університетах більшості європейських країн. Навчання спрямоване на підвищення наукової кваліфікації студентів (аспірантів). Вони поглиблено вивчають вибрану психологічну спеціалізацію, дослідницькі методи, а також виконують кваліфікаційну наукову роботу. Тривалість навчання в рамках таких програм складає зазвичай від 3 до 5 років. В даний час розвивається програма Європейський докторант (Europeaп Ph.D.), яка також є формою післядипломної освіти.

У США і Канаді післядипломна освіта зазвичай називається Graduate або Postgraduate. У післядипломній освіті психологів в багатьох європейських країнах виділяється два основні напрями: дослідницьке й практичне професійне.

Професійні школи здійснюють підготовку докторів психології (Psy.D.). Ступінь доктора психології присуджується (на відміну від ступеня доктора філософії - Ph.D.) за вагомі практичні досягнення у сфері психології.

У США, на відміну від багатьох країн світу, психологи можуть також отримати ступінь доктора за значний внесок у викладання психології. Ступінь доктора освіти (Ed.D.) є професійною і присуджується за розробку навчальних програм і успішне їх впровадження.

Практична післядипломна освіта психологів за кордоном припускає освоєння програм, спрямованих на навчання конкретним професійним знанням і умінням в конкретній сфері практичної психології, які психолог освоює протягом декількох років у вільний від основної роботи час. Такої додаткової підготовки вимагає, наприклад, робота у сфері клінічної психології. Після закінчення цих курсів, які можуть тривати протягом декількох років, психолог отримує відповідний сертифікат.

 

Питання для самоперевірки.

1. Порівняйте можливості та особливості використання предметно-орієнтованих та особистісно-орієнтованих програм навчання психології в школах.

2. Які види навчальних закладів діють на Україні.

3. Назвіть форми здобуття освіти на Україні.

4. Які освітні дії передбачають магістрантські та аспірантські навчальні програми.

5. Розкажіть про порядок присуджень учених звань доцента та професора.

 


Читайте також:

  1. Атомістична філософсько-психологічна концепція Демокріта. Гіппократ і вчення про темпераменти
  2. Біологічна, соціальна та психологічна сутність здоров’я.
  3. Вік як психологічна категорія
  4. Глава II. Судово-психологічна експертиза індивідуально психологічних особливостей особистості обвинуваченого (підсудного) і мотивів його протиправних дій
  5. Диференційно-психологічна парадигма у вивченні людини
  6. Загальна психологічна характеристика навчання
  7. ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИТУАЦІЇ РОЗВИТКУ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
  8. Загальна середня освіта.
  9. ЛЕКЦІЯ № 2. Соціально-психологічна характеристика особистості
  10. ЛЕКЦІЯ № 7. Класичне вчення про темперамент. Психологічна характеристика типів нервової діяльності та темпераменту
  11. Лекція. 4 Судово- психологічна експертиза
  12. Леція 10 : Самоосвіта. Методичний супровід самоосвіти педагога




Переглядів: 3734

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Розробка програм як провідний напрямок вивчення психології в європейській школі. | Способи побудови навчальних програм.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.