Методичні підходи до визначення ризику.

Вчені виділяють наступні основні методичні підходи до визначення ризику:

інженерний – спирається на розрахунки частоти проявлення небезпек, ймовірний аналіз безпеки та побудові «дерева» небезпек;

модельний – базується на моделюванні впливу небезпек на людину і на групи людей;

експертний – ймовірність небезпек визначається спеціалістами – експертами;

соціологічний– базується на опитуванні населення;

статистичний– грунтується на статистичних даних прояву небезпек і відноситься до найбільш розповсюдженого.

За статистичним методом ризик обчислюється за формулою:

де R – ризик за певний період часу; п – кількість фактичних проявів небезпеки за цей період (травм, аварій, катастроф, загибелі); N – теоретична можлива кількість небезпек для даного виду діяльності чи на об’єкті;

комбінований– базується на використанні декількох методів.

Кожний з методів оцінки рівня ризику має свої переваги і недоліки, що обумовлює умови і можливості його застосування у практиці.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Індивідуальний і груповий ризик.	\|	Критерії оцінки рівня ризику.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.033 сек.