Вексель — це цінний папір, який підтверджує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити векселедержателю певну суму коштів після настання певного терміну.
Векселі бувають простими (соло) і переказними. Простий — це нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця сплатити суму коштів у визначений строк у визначеному місці власнику векселя. Вексель може передаватися шляхом індосаменту. Індосамент — це передавальний напис на звороті векселя, який проставляє власник на користь іншої особи і підписує на векселі або на додатку до векселя. Індосамент може бути іменний, коли вказується особа, якій передають вексель, або бланковий — підписаний індосантом (власником векселя без вказання особи). Індосант відповідає за акцепт і за платіж.
Акцепт - це письмова згода платника на оплату векселя, яка забезпечує гарантії векселя. Платник зазначає на векселі— "акцептований" і ставить підпис. Платіж за векселем може бути проведено повністю або частково шляхом авалю.
Аваль — це забезпечення третьою особою, або однією з осіб, що підписали вексель, сплати суми за векселем.
Аваліст відповідає так само, як і той, за кого він дав аваль. Це зобов'язання дійсне і тоді, коли гарантоване зобов'язання виявиться недійсним. Платіж за векселем в Україні здійснюється виключно у безготівковій формі.
Порядок використання та обігу векселів регулюється законами України "Про обіг векселів в Україні", "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", нормативно-правовими актами НБУ.