В даному питанні студенти повинні з’ясувати, що кримінальне право як сукупність юридичних норм складається з цілісної системи, окремі елементи якої взаємопов’язані між собою і знаходяться в нерозривному зв’язку. Кримінальне право України складається із Загальної та Особливої частини.
Загальна частина Кримінального кодексу містить визначальні норми загального значення; їхня дія поширюється на всі приписи Особливої частини Кодексу. Норми Загальної частини розташовані в п’ятнадцяти розділах і складають в сукупності 108 статей. Ці норми визначають:
- завдання Кримінального кодексу;
- підстави кримінальної відповідальності;
- чинність Кримінального кодексу щодо діянь, учинених на території України та за її межами;
- чинність кримінального закону в часі;
- поняття злочину;
- форми вини;
- обставини, що містять суспільну небезпечність або протиправність діяння;
- стадії вчинення злочину;
- співучасть у злочині;
- види покарань,
- загальні засади призначення покарання;
- погашення та зняття судимості тощо.
Сутність і призначення норм Загальної частини Кримінального кодексу виявляються лише в органічній єдності з положеннями його Особливої частини. Остання складається з двадцяти розділів і вміщує 339 статей, в яких міститься:
- конкретні норми, які забороняють вчиняти те чи інше діяння;
- відповідне покарання винної особи за порушення цих норм;
- підстави й умови, за наявності яких особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності (ч. 2 ст.111, ч. 2 ст. 114, ч. 4 ст.289);
- окремі поняття (повторність злочину п. 1 примітки до ст. 185, бюджетні кошти – п. 1 примітки до ст. 210, транспортні засоби – примітка до ст. 286, незаконне заволодіння транспортними засобами – п. 1 примітки до ст. 289 тощо).
Крім Загальної та Особливої частини в КК України містяться Прикінцеві та перехідні положення, які містять два розділи, а також додаток з Переліком майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком.