До них відносяться сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), бойові отруйні речовини, отрутохімікати, їх елементи і небезпечні параметри. В організм можуть проникати через дихальну систему, шкіру, слизові, шлунково-кишковий тракт. Викликають токсичну дію на організм. За характером дії на людину вони діляться на групи:
· загально-токсичні;
· порушуючі;
· сенсибілізуючі (алергічні);
· канцерогенні (онкологічні);
· мутагенні (зміна спадковості).
Найбільш поширеними в структурі народного господарства є аміак (NH3), хлор (Cl2), окис вуглецю (CO), двоокис сірки (SO2), пестициди, ладони (фреони) тощо.
Для характеристики токсичності вводяться такі показники:
Порогова концентрація – це така концентрація хімічно-небезпечних речовин в повітрі (г/м3), при якій проявляються перші ознаки ураження. Працездатність не втрачається.
Границя витривалості – це мінімальна концентрація хімічної небезпеки, яку людина може витримати без стійкого пораження (г/м3).
Токсодоза враховує фактор часу при токсичній дії
Д = С ·t (г·хв/м3),
де С – концентрація СДОР (г/м3),
t – час, хв.
Гранично допустима концентрація (ГДК) – це така концентрація шкідливих хімічних речовин у робочій зоні об`єкта, яка не викликає професійних захворювань.
Уражуюча концентрація (УК) – це така концентрація отруйних речовин, при якій пошкоджуються окремі органи.
Смертельна концентрація (СК) – це така концентрація отруйних речовин, яка призводить до смерті.