Методика організації і проведення виховної години.

Методика організації та проведення класної години має відповідати конкретним умовам школи, класу (місце знаходження, матеріальна база, вікові та психологічні особливості учнів, рівень знань учнів, рівень їх вихованості), а також цілям і задачам які визначає класний керівник в своїй роботі.
Поради з організації класної години.
– Зміст класної години слід будувати так, щоб поступово переходити від предметної інформації до її оцінки, від загальних оцінок до розгорнених суджень.
– Необхідно враховувати психологічні особливості сприйняття матеріалу учнями, стежити за їх увагою, при її зниженні – використати цікаві за змістом факти або поставити гостре питання; можна також використовувати музичну паузу або змінити вид діяльності.
– У процесі обговорення поставлених питань класний керівник повинен бути дуже уважним до виступів учнів, вносити потрібні корективи, ставити додаткові навідні питання, акцентувати увагу на важливих моментах, розмірковувати разом з дітьми й допомогти їм знайти правильне рішення проблеми.
Форми проведення можуть бути різноманітні: бесіди, тематичні лекції, рольові та ділові ігри, заочні подорожі, уроки мужності, диспути, вікторини, дискусії, екскурсії, туристичні подорожі, відтворення свят тощо.
Особливе місце в системі виховних годин займають класні збори. Це форма розвитку учнівського самоврядування первинного колективу, це вищий орган учнівського самоврядування в класі.
Темою зборів дитячого колективу, як стверджував А.С. Макаренко, «повинен бути рух вперед… З точки зору цього прагнення вперед повинні розглядатися всі питання як навчальні, господарські, виробничі, так і питання дисципліни».
Класні збори можуть вирішувати такі питання життєдіяльності класного колективу:
– планування і аналіз роботи колективу;
– організація самообслуговування, збереження шкільного майна;
– чергування з метою підтримки порядку;
– вибори активу і розподіл громадських доручень та обговорення звітів про їх виконання;
– розподіл коштів, які зароблені спільною працею учнів;
– вирішення питань про заохочення та стягнення;
– організація ремонту;
– розв’язання конфліктних ситуацій тощо.
Періодичність класних зборів визначається кожним класним колективом, але не менше ніж два рази на семестр, також можуть бути проведені і незаплановані класні збори (в залежності від ситуації).
Участь школярів у роботі зборів, як і самоврядування взагалі – не лише їх право, але й обов’язок, що, зазвичай, закріплено в Положенні про учнівське самоврядування, в Правилах для учнів, конкретного навчального закладу. На зборах учні вчаться відстоювати свою думку, поважати погляди інших, можуть вносити пропозиції щодо проблем як обговорюються, мають право вибирати та бути вибраними. Кожен учень, якщо того потребують збори повинен прозвітуватися перед колективом про виконання доручення, про ставлення до навчання, про поведінку.
Важливим елементом класних зборів є прийняття рішення, ведення документації. Учнів необхідно вчити вести протоколи зборів. Рішення може бути прийнятим якщо за нього проголосувала більшість учнів. При цьому класний керівник теж бере участь у голосуванні на загальних правах. Періодично потрібно розглядати питання виконання попередньо прийнятих рішень. Це сприятиме формуванню почуття відповідальності у кожного члена класного колективу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зміст організації виховного процесу в позашкільних закладах.	\|	Сутність колективно-творчого виховання. А.С.Макаренко про колектив.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.