1. Відкриваємо файл DATA PRACT.gdt у особистій папці;
2. Будуємо логарифмічну специфікацію багатофакторної регресії: Model/Ordinary least squares;
3. У діалоговому вікні проводимо специфікацію моделі: логарифм змінної (I_X2) визначаємо, як залежну змінну (за допомогою стрілки переміщуємо у рядок Dependent variable); логарифми змінних , (I_X1, I_X4) визначаємо одночасно як незалежні змінні (за допомогою стрілки переміщуємо у рядок Independent variable)/OK.
4. Проводимо тести Бреуша-Годфрі та Люанга-Бокса на автокореляцію залишків: у вікні моделі клікаємо Tests/Autocorrelation/у діалоговому вікні вибираємо 6 лагів/ОК.
5. Результати моделювання необхідно перенести до практичної роботи: у вікні результатів клікаємо Copy/у діалоговому вікні встановлюємо галочку навпроти RTF(MS Word)/OK.
6. Вставляємо результати моделювання у вигляді таблиці у файл практичної роботи: клікаємо правою кнопкою миші/Вставить. Дану таблицю називаємо «Результати тестів Бреуша-Годфрі та Люанга-Бокса».
7. Необхідно здійснити пологовий аналіз залишків: у вікні моделі клікаємо Save/Residuals/у діалоговому вікні variable attributes клікнути OK без змін;
8. В основному дата сеті програми Gretl з’явиться нова змінна з назвою uhat1 – це залишки моделі;
9. Виділяємо залишки лівим кліком по uhat1/Variable/Correlogram/ у діалоговому вікні вибираємо 6 лагів/OK. Отримуємо таблицю та графік автокореляції залишків;
10. Результати моделювання необхідно перенести до практичної роботи: у вікні результатів табличного вигляду клікаємо Copy/у діалоговому вікні встановлюємо галочку навпроти RTF(MS Word)/OK; на графіку клікаємо правою кнопкою миші/Copy to clipboard/Color;
11. Вставляємо результати моделювання у вигляді таблиці та графіка у файл практичної роботи: клікаємо правою кнопкою миші/Вставить. Дану таблицю та графік називаємо «Результати аналізу залишків на предмет автокореляції».
12. Після таблиць та графіку на основі тестів та візуального аналізу зробити висновки про наявність та порядок автокореляції залишків