Психологія методів навчання

Метод (закінчений цикл) навчання охоплює пояснення нового матеріалу (відтворення педагогом фрагмента навчальної діяльності), постановку навчальних завдань, керівництво виконанням завдань і вправ. Реалізується він через систему навчальних впливів, зокрема шляхом включення учнів у відтворення педагогом фрагмента навчальної діяльності, надання їм самостійності, а також через організаційні форми навчання та модальності обміну інформацією між учнем і вчителем.

На кожному етапі реалізації методу навчання використовуються основні і допоміжні навчальні впливи. Особливо важливими у методах навчання є операціональні компоненти (наприклад, когнітивні дії), що використовуються вчителем у викладанні, а учнем – у навчальній діяльності. Навчальні дії та уміння учня конструюються в його спілкуванні з учителем. Правильно організоване навчальне спілкування сприяє розумовому розвитку учнів, вибору ними раціональних методів навчання.

Навчальні дії учня не можуть бути відокремленими від дій педагога, специфіка яких залежить від навчального предмета. Конкретні уроки будуються залежно від цілей навчання з урахуванням специфіки відповідних умінь і навичок.

Правильно організоване навчання – це добре організоване вчителем дидактичне спілкування з учнями, яке залежить від особистісних якостей його учасників, їх навчальних і дидактичних дій (практичних, розумових, ідеомоторних, перцептивних та ін.), що трансформуються в операції (способи виконання).

Наприклад, на уроках літератури, історії, музики важливими діями є творча імпровізація вчителя, регулювання темпу і ритму заняття з метою актуалізування уяви та емоційних станів учнів, адекватного емоційного відгуку на дії педагога. На уроках математики, фізики важливі не образність і співпереживання, а чітке формулювання правил, законів (учитель впливає логікою, аргументами), які актуалізують оперативні структури мислення учня.

Навчальне спілкування відбувається з використанням таких методів:

1. Інформаційно-повідомлювальний метод викладання. Особливість його полягає в поясненні вчителем навчального матеріалу, описі ним подій, повідомленні фактів, демонструванні способів виконання дій з використанням таблиць, ілюстративних матеріалів. Педагог вибудовує своє повідомлення так, щоб учні його слухали і чули (хотіли почути), налаштовує їх на сприйняття інформації. Головне для вчителя у процесі повідомлення – вербальними і невербальними засобами підтримувати їх увагу. Для цього він вирізняє важливі слова, сприяє розвитку логічного мислення дітей, використовуючи у своїх висловлюваннях схеми: «Ми знаємо... отже», «Не менш важливим є...».

Учні запам’ятовують викладені ним факти, події, стежать за його логікою, відповідають на запитання, наслідуючи вчителя, роблять висновки. Вони використовують різні навчальні матеріали, зіставляють їх, стежать за відповідями однокласників, коригують неправильні висновки. Розумові дії, які здійснюють учні, – мнемічні, перцептивні, вербальні, розумові (висновок, доказ, аргумент, актуалізація, пригадування фактів та ін.).

2. Пояснювальний метод викладання. Вчитель організовує діалог, переводячи його у внутрішній план, створює ситуацію відкриття наукової ідеї. Його мовленнєві дії ситуативні, мимовільні, до викладу матеріалу педагог залу чає учнів. Викладаючи навчальний матеріал, вчитель аналізує його, демонструє зв’язок теорії з практикою, звертає увагу на історичний контекст наукового відкриття. Часто він використовує риторичні запитання («На що це вплинуло?», «Як ви думаєте, чи можна було вчинити інакше?» та ін).

Учні включаються у діалог з учителем і однокласниками, відтворюють логіку наукового відкриття, відновлюють у пам’яті пов’язані з ним історичні події. їх розумові дії – мнемічні, вербальні, імажетивні.

3. Стимулювальний метод викладання. Основним способом повідомлення матеріалу є діалог, для чого вчитель використовує заздалегідь підготовлені запитання. Це стимулює їх зацікавлення новим матеріалом; використання всіма єдиних мовних засобів (учитель висловлює факти зрозумілою дітям мовою); вироблення в учнів власних по глядів на події, процеси (вчитель формує в учнів власну думку, організовує дискусії). Педагог налаштовує дітей на вислуховування чужих думок, дискусії, прогнозування та усвідомлення наслідків сформульованих висновків.

Учні використовують свій досвід, необхідний для розв’язання поставлених проблемних запитань, намагаються наново обґрунтувати повідомлені вчителем наукові дані (інший рівень новизни й узагальненості). Водночас діти допомагають учителю обґрунтувати, довести чи перевірити гіпотезу, відкривають для себе принципи дій, зіставляючи відоме і невідоме, здобувають нові знання.

4. Проблемний метод викладання. Як і при стимул ку вальному методі викладання, взаємодія вчителя з учнями відбувається в діалозі, а діяльність спрямовується на розв’язання проблемної ситуації. Вчитель виступає у ролі режисера, порадника, помічника, організовує безпосереднє спілкування, залучаючи до нього всіх учнів і заохочуючи їхню ініціативу. Відповідно до дидактичних завдань він нерідко розподіляє учнів на групи для розв’язання проблемних ситуацій, використовуючи при цьому ситуативних лідерів.

Для ефективного розв’язання завдань педагог використовує соціально-перцептивні, сугестивні уміння та навички, вдається до заохочення, схвалення самостійного пошуку учнями відповідей, розв’язання проблемної ситуації. Може він і виконувати роль учня, включаючись у проблемну ситуацію.

За таких умов учні переймають деякі функції вчителя: розподіляють ролі організаторів пошуку, теоретиків, практиків, виконавців, генераторів ідей, вчаться спілкуватись один з одним, узагальнюючи ідеї, розгортаючи колективний пошук, формулюючи відповіді. Вони роблять нотатки, складають схеми, проводять досліди, ставлять проблеми, висувають і доводять гіпотези. Це розвиває у дітей творчі компоненти мислення, уміння знайти оригінальний шлях, досягти результату в інший спосіб.

У процесі навчання учитель використовує різні методи в основі яких лежать навчальні впливи, ефективність яких залежить від скоординованості його навчальної взаємодії з учнями, їх активності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Допоміжні навчальні впливи	\|	Навчання у співробітництві

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.