Навчання у співробітництві

Створені на основі навчання у співробітництві навчальні методи сприяють підвищенню успішності учіння школярів, вихованню соціально-орієнтованої поведінки (обов’язковості, чуйності, турботи про інших). У співробітництві учні розвивають уміння розуміти точку зору іншого, бути лояльним до неї, зберігаючи при цьому повагу до себе, тощо.

Навчання у співробітництві відбувається у групах, що налічують від чотирьох до шести учнів із різним рівнем успішності. Усі вони повинні опанувати передбачений навчальним завданням матеріал.

Для успішного функціонування групи навчання у співробітництві має відповідати таким умовам:

а) позитивна взаємозалежність: об’єднані у групу учні повинні розуміти, що спільна навчальна діяльність приносить користь кожному. Це досягається завдяки спільним цілям, розподілу завдань, матеріалів і даних між усіма учня ми, спільною винагородою за виконане завдання;

б) безпосередня взаємодія: учні, які утворюють групу, повинні перебувати у тісному психологічному контакті один з одним;

в) індивідуальна відповідальність: кожен учень опановує матеріал, відповідає за допомогу іншим. Здібніші учні не повинні виконувати роботу менш здібних;

г) розвиток навичок спільної роботи: учні повинні освоїти навички особистісної взаємодії (контактів), необхідної для успішної спільної роботи (наприклад, навички розподілу, планування та оцінки завдань);

ґ) оцінка роботи: група повинна мати змогу оцінити, наскільки успішно вона працює.

У співробітництві ефективно використовуються спеціальні форми навчання. Існують такі види цих форм навчання:

І. Розподіл завдання на фрагменти. Група одержує завдання, а кожен учень – його частину, необхідну для складання цілісної картини. Щоб зрозуміти її, дітям необхідно обмінятися наявними даними (учень, який виконав своє завдання, знайомить з ним інших членів групи). Оцінювання виконаної роботи відбувається за результатами тестування або на підставі підготовленої доповіді. Наприклад, учням доручається підготувати повідомлення про першого Президента України Михайла Грушевського. Одні діти готують матеріал про ранні роки його життя, інші – про політичні погляди і політичну діяльність. Якщо завдання виконує кілька груп, то «фахівці» з кожного розділу спільно обговорюють свою тему і те, як вони пояснюватимуть матеріал іншим. Потім знову збираються для обговорення кожної теми. Завдяки цьому учні засвоюють загальні відомості, досліджують додаткові теми, які їм необхідно висвітлити перед групою. Це мотивує їх допомогу в оволодінні загальним матеріалом.

Діти, які навчаються за такою методикою, набувають досвіду навчання у співробітництві, виявляють толерантність до однокласників, частіше і конструктивніше взаємодіють з ними, розглядають їх як джерело знань.

2. Командно-ігрові змагання (турніри). Ця методика передбачає участь однієї групи учнів різного рівня навченості у навчальних змаганнях з іншими групами за заздалегідь визначеною темою. Отримавши інструкції вчителя, учні допомагають один одному у підготовці матеріалу. Під час гри її учасники, розділені відповідно до своїх здібностей на кілька рівнів, змагаються з учнями відповідного рівня іншої групи. Кожне завойоване очко одним з учасників щотижневих змагань зараховується в командний залік. Склад команди може змінюватися щотижня (переможці на кожному рівні включаються в команду наступного рівня), а ті, що програли, – в команду нижчого рівня. Як свідчать дослідження, учасники команд-переможців навчаються краще і цінують свої зусилля і здібності вище, ніж учасники команд, які програли (вони оцінюють свій досвід не дуже високо, не досягають таких успіхів у навчанні, як переможці). З огляду на це бажано передбачати співробітництво не тільки всередині команд, але і між ними, визначивши нагороду для всього класу, якщо всі команди досягли встановленого рівня оволодіння матеріалом.

3. Командне навчання, орієнтоване на результат. Суть його полягає в адаптації попередньої методики командно-ігрових змагань до особливостей навчання у співробітництві. За такого підходу поступ кожного учня визначається на основі порівняння з раніше досягнутими ним результатами. Для цього щотижня пропонуються тести відповідно до можливостей кожного учня, а отримані результати зараховуються в командний залік. При цьому виключається елемент змагання, а низькі результати окремих учасників команди не піддаються розголосу.

4. Спільне читання і написання творів. Спрямоване воно на розвиток мовних навичок в учнів молодшого підліткового віку. Команда співробітництва утворюється з двох пар учнів, узятих із двох груп. Після прочитання всім класом заданого тексту групи обговорюють і перечитують його, розпитують один одного про прочитане, опановують нову лексику, а після всього пишуть твір. Команди допомагають одна одній аналізувати найскладніші частини тексту і взаємно редагують твори. В оцінці творів враховуються середні результати кожної групи. У процесі такої роботи підвищуються оцінки з читання, а також рівень кооперації учнів.

Здійсненню програм навчання у співробітництві найчастіше перешкоджають такі упередження:

1. Міф про «світ суперництва»: світ дорослих влаштований за принципом суперництва, а тому навчання у співробітництві не готує дітей до дорослого життя. Насправді співробітництво відіграє конструктивну функцію у людських стосунках, збагачує індивідуальний і груповий досвід дітей.

2. Міф про «покарання учнів з високою успішністю»: навчання у різнорідній групі обмежує успіхи найрозвинутіших учнів. Дослідження свідчать, що учні, навчаючись у співробітництві, досягають принаймні не нижчих успіхів, ніж ті, що навчаються у звичайному класі, до того ж часто здобувають додаткові навички через необхідність навчати інших, здійснювати спільну роботу. Більшість методик навчання у співробітництві дає розвиненішим учням можливість займатися як у групі, так і самостійно.

3. Міф про «нечесні оцінки»: несправедливо оцінювати окремого учня залежно від роботи всієї групи. Однак у житті діяльність людини найчастіше залежить від результатів діяльності групи (наприклад, у спортивній команді). При навчанні у співробітництві можливо використовувати и індивідуальні оцінки, враховуючи підвищення особистого рівня успішності.

4. Міф про «ледаря»: ледачі учні використовуватимуть старанних. Навчання у співробітництві вимагає відповідальності кожного за докладені власні зусилля. Ефективність цієї методики залежить від якості спостереження за роботою всіх учнів.

У спільній діяльності вчитель і учні перерозподіляють між собою форми і способи вирішення завдань: учні намагаються діяти самостійно, а вчитель виклад навчального матеріалу замінює спрямуванням дітей на самостійне його засвоєння. Завдяки цьому виникає спільний смисловий простір, а навчання стає особистісно зорієнтованим процесом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Психологія методів навчання	\|	Соціально-психологічні механізми навчання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.