Взаємодія педагога і психолога

Психологічна служба є необхідною складовою сучасної системи освіти, що забезпечує розвиток особистого, інтелектуального і професійного потенціалу суспільства. Вона покликана сприяти становленню індивідуальності, її творчого ставлення до життя, розвитку здібностей і нахилів дітей, вивченню особливостей їх психічного розвитку, з'ясуванню психологічних причин порушень особистості та їх профілактиці.

Досягнення цього забезпечується створенням сприятливих психолого-педагогічних умов для психологічного комфорту, повноцінної життєдіяльності дитини, реалізації можливостей розвитку її індивідуальності, творчості, духовності. Усі ці умови психолог створює разом з учителями і батьками учнів.

Робота практичного психолога в системі освіти здійснюється за такими напрямами:

а) психологічна просвіта. Вона полягає у поширенні психологічних знань серед педагогів, учнів та їх батьків;

б) психопрофілактична робота. Ця робота спрямована на формування у педагогів, дітей, батьків або осіб, що їх заміня ють, загальної психологічної культури, бажання використа ти психологічні знання в роботі з дітьми, в інтересах власно го розвитку; створення умов для повноцінного розвитку дитини на кожному віковому етапі; своєчасне попередження порушень у психологічному та особистісному розвитку;

в) психодіагностична робота. Суть її полягає в психолого-педагогічному дослідженні дітей упродовж дошкільного і шкільного дитинства, виявленні індивідуальних особливостей їх розвитку, з'ясуванні причин виявлених пору шень психічного, особистісного розвитку;

г) розвивальна і психокорекційна робота. її метою є активний вплив практичного психолога на психічний розвиток, становлення особистості дитини;

ґ) консультативна робота. Завданням її є надання допомоги людині у розв'язанні її особистих проблем. Здійснюється консультування за такими напрямами:

—консультування адміністрації, педагогів, батьків, осіб, які їх заміняють, з проблем навчання, виховання і розвитку дітей;

—консультування дітей, батьків, осіб, що їх заміняють, з питань вибору освітнього закладу і програми навчання при вступі до школи тощо;

—консультування працівників установ інтернатного типу для дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, з питань соціально-психологічної реабілітації;

—взаємні консультування спільно з працівниками виховних установ для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків (школи-інтернати, дитячі будинки), педагогів шкіл, у яких вони навчаються, представників шефських організацій з метою забезпечення наступності в роботі з дітьми;

—індивідуальні та групові консультації дітей з проблем навчання, розвитку, життєвого і професійного самовизначення, стосунків з дорослими та однолітками, самовиховання тощо;

—консультування адміністрації установи при складанні плану навчально-виховних заходів з урахуванням вікових особливостей дітей, особливостей організації життя, навчання і виховання у конкретній установі.

Ментальність професійних психологів і педагогів має суттєві відмінності (табл. 2.1)

Усі ці відмінності сприяють розумінню причин труднощів у спілкуванні педагогів і психологів. Багато педагогів не можуть відразу визнати роль психолога. їм необхідні терпіння, тактовність, доброзичливість у спілкуванні, визнання за кожним фахівцем (вчителем, класним керівником, директором школи) права на сумнів. Для цього психолог повинен позбутися у спілкуванні з

Таблиця 2.1

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Психічне здоров'я школярів як результат освіти	\|	Основні характеристики ментальності професійних психологів і педагогів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.