Процес кредитування інвестиційних проектів у цілому є ненадійним, тому інвестиційні кредити повинні бути достатньо ліквідними для того, щоб покривати будь-який відплив коштів, витрати та збитки і при цьому забезпечувати прийнятний для акціонерів банку розмір прибутку. Така цілеспрямованість має бути основою будь-якої кредитної політики щодо прийняття ризиків та управління ними.
Кредитний ризик, або ризик неповернення боргу, при інвестиційному кредитуванні може бути визначеним як невпевненість кредитора у спроможності боржника виконати свої зобов’язання за умовами кредитної угоди. Можливість такого ризику виникає через:
· помилки самого банку під час розгляду кредитної заявки, розробки умов кредитної угоди;
· неефективну роботу клієнта, що отримав інвестиційну позичку;
· неефективність інвестиційного проекту, під який надається кредит;
· нездатність банку створити адекватний грошовий потік у зв’язку з непередбаченими змінами в діловому, економічному і/або політичному оточенні позичальника;
· невпевненість у майбутній вартості та якості (ліквідності чи можливості продажу на ринку) застави під кредит;
· кризу в діловій репутації позичальника.
Серед причин виникнення цих ризиків, що залежать від самого банку, слід відзначити:
· ліберальне ставлення до позичальника під час розгляду заявки на кредит;