Погодьтеся, що у співвідношенні прав людини і держави права людини будуть первинними, оскільки вони виникають раніше й незалежно від держави. Тому діяльність держави має бути зв’язана не тільки встановленими нею законами - вона має бути обмежена передусім правами людини.
Крім того, реалізацію людьми своїх прав і свобод може забезпечити конкретна держава, адже тільки вона здатна надавати юридичну загальнообов’язковість умовам, що вможливлюють використання кожною людиною її основних прав і свобод. Якщо це стане основною функцією держави, то вона може вважатися правовою.
У правовій державі права і свободи людини закріплюються в Конституції та інших законах. Таке закріплення відображає визнання прав людини державою. А це, своєю чергою, дає підстави громадянам очікувати та вимагати від держави забезпечення й охорону цих самих прав і свобод. Це означає також й те, що держава бере на себе відповідальність за створення умов, необхідних для реалізації прав і свобод кожною людиною.
Отже, основним завданням сучасної демократичної, правової держави, є безумовне визнання, дотримання, охорона й гарантування прав людини. Певною мірою це стосується й нашої держави - Конституція України (ст. 3) покладає на державу головний обов’язок - утверджувати і забезпечувати права і свободи людини.
Тому правовою державою є держава реальних прав людини.