МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Концепції історії та метаісторичні основи футурологіїТема 2: Метаісторичні та міждисуиплінарні засади футурологічного знання Футурологічні дослідження Основні напрямки футурологічних досліджень: 1) емпіричні (аналітичні) – дослідження на базі позитивізму, Герман Кан «Рік 2000». 2) Критичний (порівняльний) – критичний підхід до існуючої парадигми і врахування здобутків інших цивілізацій – Сохаїл Інаятулах. 3) Активістський (солідаристський) – впровадження соціальних рухів. 4) Мультикультурний (глобальний). Рівні футурологічного знання за Річардом Слотером: 1) Поп-футуризм; 2) Проблемно-орієнтовані роботи – дослідження в межах існуючих дисциплін; 3) Критичні футурологічні дослідження – дослідження глобальних процесів; нетрадиційний погляд на реальність – Белл, Какклюен. 4) Епістеміологічні праці з футурології (епістема – простір знання) – Вендел Белл. Проблеми дисципліни футурології: 1) Наявність праць низького рівня, відсутність належної легітимізації робіт (що варте ваги, а що – ні); 2) Несприйняття футурології домінантними дисциплінами; 3) Важкодоступни системність футурології; Функції футурології: 1) Прогностична; 2) Пізнавальна – осмислення різних філософських проблем; 3) Світоглядна 4) Інтегруюча 5) Проективно- превентивна – проектування і запобігання, випередження певних сценаріїв Взаємовідносини футурології з науками: 1) Економіка, екологія та демографія: відповідно мають односторонній характер. 2) Історія: перехрещення цілей; футурологія використовує моделі історичних процесів. 3) Соціологія: дослідження однакових явищ; постмодерністська соціологія близька до футурології; футурологія використовую методологію соціології. 4) Політологія. 5) Глобалістика і альтернативістика: роботи антиглобалістів близькі до футурології; футурологічна і глобальна тенденція до інтеграції, універсалізації, альтернативістика ставить за мету вивчення альтернативних шляхів переходу до якісно кращої цивілізації. 6) Природничі науки: тісно пов’язані з футурологією. Фізика. 7) Філософія: найбільший зв'язок з футурологією. Аксіологія (філософія вартостей) складає одну третину футурології. Онтологія – філософія буття. Соціальна філософія. Історизм – підхід до дійсності як такої, що розвивається в часі; розвиток об’єкта як системи; вивчення закономірностей його розвитку. Детермінізм – вчення про визначеність всіх процесів у світі. 1) Теологічний – все визначає Бог; 2) Космологічний – все визначає природа; 3) Антропологічно-етичний – людська воля. Інтердетермінізм – існують стани і події, для яких причина не існує або не може бути вказана. Фаталізм – віра в визначеність буття наперед.
Концепції історії: 1) Циклічна – найстарші з усіх: Геракліт, Платон, Тойнбі, Шпенглер. 2) Лінеарна – від кращого до гіршого і навпаки. Концепція прогресу – від гіршого до кращого. Теорія прогресу походить від теорії позитивізму. В ній багато спільного з утопією. Наслідки теорії прогресу: а) уявлення про лінійну неперервність розвитку; б) фіксація на розвитку соціально-економічних та політичних процесів; в) потрібність і успішність в прогнозуванні; г) прогнози мають характер відображення, вони не творять нічого нового. 3) Модель спіралі – діалектика Гегеля. 4) Модель різоми – кореневища, яке не має центру – фігура постмодернізму.
Читайте також:
|
||||||||
|