МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
ВИБІР ТЕМИПершим і найважливішим етапом дослідження є вибір його проблеми і теми. Вдало і обґрунтовано обрана тема значною мірою визначає доцільність і результативність усього дослідження. Проте часто тема (проблема) дослідження уточнюється вже у процесі роботи і може відрізнятися від обраної і сформульованої на першому етапі назви теми (проблеми). Робота над темою починається на другому, третьому, четвертому курсах написанням курсової роботи як частини майбутньої кваліфікаційної праці. Уже при підготовці першого наукового дослідження доцільно обирати тему на перспективу з тим, щоб наукові роботи ІІ та III курсів стали складовими (розділами) майбутньої курсової роботи. Отже, при виборі теми варто відразу намітити назву курсової роботи і, виходячи з цього, – його складових (курсових) робіт. Вибір теми зумовлюється рядом обставин: а) коло зацікавлень самого студента; б) наявність джерел та літератури з проблеми; в) проблемність, актуальність та новизна теми; г) стан наукової розробки теми (при цьому слід враховувати, чи не розроблялась вже обрана тема, чи достатньо забезпечена джерелами і ін.); д) тема не повинна бути надто широкою, оскільки в такому разі дослідник позбавлений можливості глибоко проаналізувати окремі аспекти проблеми; е) при виборі і формулюванні теми обов'язково мусить акцентуватися проблемність дослідження, тобто вже за назвою зрозуміло, що саме студент має намір аналізувати, порівнювати, узагальнювати; є) з огляду на проблему дослідження варто враховувати знання іноземних мов, що сприяє розширенню історіографії проблеми, надає можливість залучення іншомовних джерел і уникнення однобокого бачення розгляду питань; якщо більшість доступної літератури з теми написані іноземною мовою, необхідно впевнитися, що рівень володіння іноземною мовою дозволяє її опрацювати. Обрати тему роботи студенту може допомогти наступне: 1. Перегляд каталогів захищених робіт, ознайомлення з уже виконаними по кафедрі роботами. 2. Ознайомлення з аналітичними оглядами, статтями у спеціальній періодиці. 3. Перегляд каталогів авторефератів дисертацій з проблематики. 4. Консультації з науковим керівником та спеціалістами-практиками. 5. Ознайомлення з новітніми результатами досліджень у суміжних галузях науки (на межі різних галузей знань можна знайти нові, часом неочікувані рішення). Після вибору теми курсової роботи студент пише заяву на ім’я завідувача кафедри з проханням затвердити тему і керівника (зразок заяви див. в додатку 1). На допомогу студентові для підготовки курсової роботи кафедра призначає наукового керівника. Керівник допоможе правильно сформулювати тему, порекомендує спеціальну і довідкову літературу та інформаційні матеріали, регулярно консультуватиме. На підготовку студентом курсову науковий керівник подає відгук на зворотному боці титульної сторінки із наведенням зауважень, загального враження про роботу та рекомендованої оцінки (додаток 5).
СКЛАДАННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО ПЛАНУ Обравши тему наукового дослідження, студент за порадами наукового керівника та виходячи з власних наукових інтересів, виробляє попередній план, який у ході пошуку буде вдосконалюватися та уточнюватися. За весь період роботи може бути складено декілька планів дослідження. Часто останній, підсумковий план, втілений в остаточний текст роботи може значно відрізнятися від початкового робочого плану. Вивчивши бібліографічні джерела за тематикою дослідження, прикинувши напрям і обсяги власних розробок, свої можливості і вподобання можна скласти реальний план. Якщо ідеї майбутньої роботи ще не сформувалися, можна скласти декілька варіантів плану, або скласти попередній робочий план, перелічивши через дефіс питання, які слід розкрити в рамках курсової роботи. Укладання плану передбачає поділ цілості (визначеної проблеми) на менші логічно пов’язані між собою частини. Без цього неможливо перейти до наступного етапу, який передбачає збір матеріалу і називається евристичним (пошуковим) процесом. Складання плану повинно сприяти наступній цілеспрямованій діяльності студента і застерегти його від другорядних напрямків і розгалужень тематики. Особливо це стосується тем із значною кількістю різноманітного опосередкованого матеріалу, спорідненого з обраною темою курсової роботи. У плані слід уникати дуже загальних фраз і назв, але і не слід сильно „звужувати” план, адже питання, винесене в назву пункту плану, доведеться потім розкривати. Неправильно називати пункти плану одним словом, так само як і не рекомендуються дуже довгі назви, що займають більше трьох рядків. План може допомогти скласти і керівник. Але керівнику, кінець кінцем, не доведеться писати роботу за цим планом; крім того, науковий керівник – людина, як правило, зайнята і не зможе витрачати багато часу на подібну роботу. До речі, навіть і він може не знати всіх аспектів конкретної наукової проблеми, не володіти повною мірою відповідним науковим апаратом. У результаті і такий план може виявитися неоптимальним. А невдалий план – джерело непотрібних проблем, зайвих витрат праці і втраченого часу. Більш конкретно, структура курсової роботи найперше визначається її темою. Логіка викладу матеріалу може бути різною. Однак, на думку багатьох фахівців, доцільніше побудувати курсову роботу наступним чином: - Зміст. - Вступ. - Розділи (як правило – три) основної частини з можливим поділом на підрозділи. - Висновки. - Список використаних джерел. - Додатки (при необхідності). Незважаючи на те, що якихось жорстких вимог до кількості розділів і підпунктів у роботі немає, тут потрібно керуватися здоровим глуздом. Зрозуміло, що робота не повинна складатися з одного розділу, а розділ – з одного підпункту. Прийнято писати не менше трьох розділів. У будь-якому випадку краще, якщо подальші пункти плану будуть певним чином логічно випливати з попередніх, а також будуть збалансовані між собою за обсягом (кількістю сторінок). Максимально можлива кількість підпунктів в кожному розділі – 3. Для курсової роботи оптимальною є структура основної частини: розділ 1 – не менше 2-х підпунктів; розділ 2 – 3 підпункти; розділ 3 – може не включати підпункти (додаток 3).
Читайте також:
|
||||||||
|