• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Початкові та центральні моменти

Узагальненими числовими характеристиками випадкових величин є початкові та центральні моменти.

Початковим моментом k-го порядку випадкової величини Х називають математичне сподівання величини Х ^k:

. (98)

Коли коли k = 2, і т. д.

Для дискретної випадкової величини Х

; (99)

для неперервної

. (100)

Якщо Х Î [а; b], то

. (101)

Центральним моментом k-го порядку називається математичне сподівання від (Х – М(Х))^k:

(102)

Коли

коли k = 2, ;

коли k = 3,

коли k = 4, .

Для дискретної випадкової величини

(103)

для неперервної

(104)

Якщо Х Î [а; b], то

. (105)

29. Асиметрія і ексцесТретій центральний момент характеризує асиметрію закону розподілу випадкової величини. Якщо m₃ = 0, то випадкова величина Х симетрично розподілена відносно М (Х). Оскільки m₃ має розмірність випадкової величини в кубі, то вводять безрозмірну величину — ко-
ефіцієнт асиметрії: . (106)

Центральний момент четвертого порядку використовується для визначення ексцесу, що характеризує плосковершинність, або гостровершинність щільності ймовірності f (x). Ексцес обчислюється за формулою (107)

Зауважимо, що число 3 віднімається ось чому. Для центрального закону розподілу, так званого нормального закону, виконується рівність: Отже, Еs = 0.

Для наочності при різних значеннях Аs, Es графіки f (x) зображені на рис. 57 i 58.

Рис. 57 Рис. 58

Приклад 13. Задано щільність імовірностей:

Обчислити Аs, Еs.Розв’язання.

Оскільки m₃ = 0, то і Аs = 0. Отже, можливі значення випадкової величини Х симетрично розподілені відносно М (Х) = 1. Для обчислення Еs необхідно знайти m₄ і s.

30Система двох дискретних випадкових величин (X, Y) та їх числові характеристики

Законом розподілу двох дискретних випадкових величин називають перелік можливих значень Y = y_i , X = x_j та відповідних їм імовір­ностей спільної появи.

У табличній формі цей закон має такий вигляд:

X = xj Y = yi	x1	x2	x3	…	xm	pyi
y1	p11	p12	p13		p1m	py1
y2	p21	p22	p23		p2m	py2
y3	p31	p32	p33		p3m	py3
…	…	…	…	…	…	…
yk	pk1	pk2	pk3	…	pkm	pym
pxj	px1	px2	px3	…	pxm

Тут використано такі позначення

Умова нормування має такий вигляд:

(108)

Основні числові характеристики для випадкових величин Х, Y,
що утворюють систему (Х, Y)

(109)

(110)

(111)

(112)

= (113)

(114)

32.Кореляційний момент.Коефіцієнт кореляції
та його властивості

Під час вивчення системи двох і більше випадкових величин доводиться з’ясовувати наявність зв’язку між цими величинами та його характер. З відповідною метою застосовують так званий кореляційний момент:

(115)

У разі Κ_ху = 0 зв’язок між величинами Х та Y, що належать системі (Х, Y), відсутній. Коли Κ_ху ¹ 0, то між відповідними Х і Y кореляційний зв’язок існує.

Тісноту кореляційного зв’язку характеризує коефіцієнт кореляції: (116)

, або .

Отже, якщо випадкові величини Х та Y є незалежними, то Κ_ху = 0 і r_ху = 0. Рівність нулеві r_ху є необхідною, але не достатньою умовою незалежності випадкових величин.

Справді, може існувати система залежних випадкових величин, в якої коефіцієнт кореляції дорівнює нулю. Прикладом такої системи є система двох випадкових величин (X, Y), яка рівномірно розподілена всередині кола радіусом R із центром у початку координат. Дві випадкові величини Х і Y називають некорельованими, якщо r_ху = 0, і корельованими, якщо r_ху ¹ 0.

Отже, якщо Х і Y незалежні, то вони будуть і некорельованими. Але з некорельованості випадкових величин у загальному випадку не випливає їх незалежність.

Приклад 1.Задано закон розподілу системи двох дискрет­них випадкових величин (X, Y):

Х = хj Y = yi	5,2	10,2	15,2	Pyi
2,4	0,1a	2a	0,9a
4,4	2a	0,2a	1,8a
6,4	1,9a	0,8a	0,3a
Pxj

Знайти а. Обчислити M (X); D (X); s (X); M (Y); D (Y); s (Y); K_ху; r_ху; P (2,4 £ Y < 6,4; 5,2 < X £ 15,2).

Розв’язання.

Скориставшись умовою нормування (108), дістанемо:

Зі знайденим а закон системи набирає такого вигляду:

Х = хj Y = yi	5,2	10,2	15,2	Pyi
2,4	0,01	0,2	0,09	0,3
4,4	0,2	0,02	0,18	0,4
6,4	0,19	0,08	0,03	0,3
Pxj	0,4	0,3	0,3

Основні числові характеристики обчислюємо за формулами (109) — (116):

Оскільки Κ_ху > 0, то між відповідними величинами існує кореляційний зв’язок. Для вимірювання тісноти кореляційного зв’язку обчислимо коефіцієнт кореляції

33. Функція розподілу ймовірностей системи двох випадкових величин та її властивості

Функцією розподілу ймовірностей системи двох випадкових величин (Х, Y) називають таку функцію двох аргументів х, у, яка визначає ймовірність cпільної появи подій (X < x) I (Y < y):

F(x,y) = P((X < x) I (Y < y)). (123)

Геометрично ця функція зображена на рис. 62

Рис. 62

Властивості F(x, y)

1. 0 £ F(x, y) £ 1, оскільки 0 £ P((X < x) I (y < y)) £ 1.

2. Якщо один із аргументів F(x, y) прямує до + , то функція розподілу системи прямує до функції розподілу одного аргументу, що не прямує до + , а саме:

(124)

(125)

3. . (126)

4. (127)

5. F(x, y) є неспадною функцією аргументів х і у.

6. Імовірність влучення точки (Х, Y) в довільний прямокутник
(a < X< b, c < Y < d) обчислюємо так:

P(a < x < b, c < y < d) = F(b, d) + F(a, c) – F(a, d) – F(b, c). (129)

Приклад 4. Закон розподілу системи двох неперервних випад­кових величин (Х, Y) задано функцією розподілу ймовірностей

Обчислити P(0 < x < 4,0 < y < 2).

Розв’язання. Відповідну графічну схему зображено на рис. 65.

Рис. 65

Далі згідно зі (129) маємо:

P(0 < x < 4; 0 < y < 2) = F(4; 2) + F(0; 0) – F(0; 2) – F(4; 0) = 1 – e ^{– 8} – e ^{– 6} + e ^{– 14}.

34. Щільність імовірностей системи двох неперервних випадкових величин (Х, Y), f(x, y) та її властивості

Характеристикою системи неперервних випадкових величин є щільність імовірностей.

Для визначення щільності ймовірностей системи двох неперервних випадкових величин (Х, Y) застосовується формула (129).

Розглянемо прямокутник зі сторонами Dх та Dу (рис. 66).

Рис. 66

Імовірність розміщення системи (Х, Y) у прямокутній області
(x < X < x + Dx, y < Y < y + Dy) обчислюється за формулою

P(x < X < x + Dx, y < Y < y + Dy) = F(x + Dx, y + Dy) + F(x, y) – F(x + Dx, y) – F(x, y + Dy).

Поділивши цю ймовірність на площу прямокутника Dx, Dy і спрямувавши Dx ® 0, Dy ® 0, дістанемо ймовірність у точці, тобто щільність:

Отже,

(130)

Функція f (x, y) може існувати лише за умови, що F (x, y) є неперервною за аргументами х і у та двічі диференційовною.

Функції f (x, y) у тривимірному просторі відповідає певна поверхня — так звана поверхня розподілу ймовірностей системи двох неперервних випадкових величин (Х, Y).

Тоді f (x, y) dxdy — імовірність розміщення системи двох випадкових величин у прямокутнику зі сторонами dx, dy.

Властивості f (x, y)

1. Функція f (x, y) ³ 0, оскільки F(x, y) є неспадною відносно аргументів х і у.

2. Умова нормування системи двох неперервних випадкових величин (Х, Y) така:

(131)

Якщо , то (131) набирає такого вигляду:

. (132)

3. Імовірність розміщення системи змінних (х, у) в області обчислюється так:

(133)

Імовірність розміщення системи змінних (х, у) у прямокутній області D = (a < x < b, c < y < d)

(134)

4. Функція розподілу ймовірностей системи двох змінних визначається з рівняння

(135)

5. Якщо , то (136)

35. Основні числові характеристики для системи двох неперервних випадкових величин (Х, Y) (137)

(138)

(139)

(140)

(141)

(142)

Якщо , то виконуються співвідношення:

(143)

(144)

(145)

(146)

(147)

Якщо , то маємо:

(148)

(149)

(150)

(151)

(152)

Читайте також:

1. Види та жанри образотворчого мистецтва, методика ознайомлення з ними у початковій школі.
2. Відчуття, сприймання як початкові рівні пізнання
3. Головні осі і головні центральні моменти.
4. Головні осі інерції та головні моменти інерції перерізу
5. Головні осі інерції та головні моменти інерції перерізу
6. Емпіричні моменти
7. Емпіричні моменти
8. Закони комутації й початкові умови
9. Заняття 3. Центральні та місцеві органи виконавчої влади. (Семінар – вирішення ситуаційних вправ)
10. Зверніть увагу на такі моменти
11. Злочинна самовпевненість містить у собі дві ознаки (моменти) – інтелектуальний і вольовий.
12. Зовнішня політика СРСР: зміцнення геостратегічних позицій у початковій фазі війни

Переглядів: 1398