• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методика розв’язання

1. Ознайомлення з концепцією прийнятного ризику.

Ризик існує завжди, тому що об'єктивно неможливо цілком усунути потенційні причини, що можуть привести до небажаного розвитку подій. Тому суб'єкти економіки вибирають компромісний варіант між очікуваним доходом і погрозою втрат.

У даному випадку як базис, до якого відносять загальний рівень економічного ризику, використовують майно підприємства (рис. 6.1).

Застосування концепції прийнятного ризику на практиці повинне доповнюватися аналізом фінансового положення суб'єкта економіки протягом операційного циклу або періоду, за який відбувається оцінка ризику для того, щоб врахувати вплив притягнутих фінансових засобів. В залежності від результатів минулої господарської діяльності, суми і терміновості залучення позикових засобів і ряду інших факторів границі і зони ризику щодо майна підприємства можуть зміщатися. Отже, у відносній оцінці економічного ризику присутній ефект масштабу. При збільшенні обсягів виробництва, суми коштів, що вкладаються, зростає величина можливого ризику, але одночасно збільшуються і вартісні показники роботи підприємства, нарощуючи відповідні зони прийняття ризику (рис. 5.2).

Графік відбиває прийнятність (імовірність прийняття) ризику в залежності від співвідношення ризикової суми і засобів підприємства за умови, що імовірність успіху чи невдачі знаходиться в інтервалі від 0 до 1, тобто, виключаються варіанти повної визначеності і повної невизначеності. Графік наочно дозволяє виділити наступні закономірності:

- оцінка ризику має відносний характер, тому що залежить від фінансового положення суб'єкта економіки в даний момент часу;

- збільшення різних зон оцінки ризику за рахунок коштів підприємства відбувається непропорційно і визначається ефективністю його господарської діяльності.

Крива прийняття ризику може бути інструментом непрямої оцінки конкурентоздатності підприємства, тому що збільшення рівня можливо прийнятного ризику підвищує стійкість підприємства на ринку і розширює спектр доступних господарських операцій.

Рис. 6.2. Ефект масштабу кількісної оцінки економічного ризику

2. Визначаємо середній коефіцієнт компетентності для кожного експерта за формулою:

, (6.1)

де − середній коефіцієнт компетентності і-го експерта;

K_N – коефіцієнти компетентності надані іншими експертами плюс власна оцінка;

N – кількість експертів.

3. Розраховуємо середньозважену величину ймовірності втрат:

, (6.2)

де - середньозважена ймовірність втрат j-го рівня;

- ймовірність j-го рівня втрат за оцінкою i-го експерта.

4. Будуємо криву ризику відносно коштів підприємства за зразком рис. 6.2.

№2. Розробка рейтингової системи оцінки діяльності підприємства

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. IV. Алгоритм розв’язання задачі
3. IV. Алгоритм розв’язання задачі
4. IV. Алгоритм розв’язання задачі
5. IV. Перевірка розв’язання і відповідь
6. IV. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ТА ПОРЯДОК ЇХ РОЗВ’ЯЗАННЯ
7. А) Методика проведення заняття
8. А) Методика проведення заняття
9. А) Методика проведення заняття.
10. А) Методика проведення заняття.
11. Актуальні проблеми регіональної політики та їх розв’язання.
12. Алгоритм розв’язання

Переглядів: 462