• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення кількості еритроцитів

методом підрахунку в рахунковій камері

Принцип методу: під мікроскопом підраховують кількість еритроцитів в строго певному об'ємі камери, а потім проводять перерахунок отриманого результату на 1 мм³ (мкл) крові або 1 л.

Для підрахунку еритроцитів кров розводять в 200 (при різко виражених анеміях в 100) разів 3% розчином куховарської солі. Розведення крові проводиться в меланжері (змішувач), або у пробірках по методу, запропонованому Н.М.Николаєвим.

Техніка. В суху чисту хімічну пробірку точно відмірюють піпеткою 4 мл 3% розчину хлористого натрію і обережно видувають в неї узяті за допомогою капілярної піпетки від гемометра Салі 0.02 мл крові. Суспензію ретельно перемішують і потім заповнюють камеру. Звичайно користуються камерою з двома сітками Горяєва, що складаються з 225 великих квадратів, які розділені вертикальними і горизонтальними лініями на 16 малих квадратиків. Еритроцити рахують під малим збільшенням мікроскопа в 5 великих (80 малих) квадратах, розташованих по діагоналі. Щоб не рахувати двічі одні і ті ж клітки, користуються наступним правилом: рахунку підлягають всі клітки усередині малого квадрата і ті, що лежать на прикордонних лініях, якщо ці клітки більшою своєю половиною заходять всередину даного квадрата.

Одиницею підрахунку служить малий квадрат, об'єм якого рівний 1/4000 мкл.( мм³ )

Підрахунком кількості еритроцитів в 1 мкл крові проводять таким чином; підраховану кількість еритроцитів в 5-ти великих (80 малих квадратах) ділять на 80, множать на 4000 і на 200 (ступінь розведення). Так, наприклад, якщо при підрахунку знайдено 380 еритроцитів, то їх кількість в 1 мкл крові буде рівна:

380 х 4000 х 200

80 = 3,8000000( 3,8 х 10⁶),тобто 3,8 х 10¹²в 1 літрі крові.

При дотриманні вказаних умов розведення і підрахунку можна кожного разу не проводити вказаний розрахунок, а просто до підрахованої кількості еритроцитів в 5-ти великих (80 малих) квадратах прописати чотири нулі.

Клінічне значення. В нормі 1 л крові у дорослих чоловіків містить 4-5 млн. еритроцитів (4 х 10¹² – 5 х 10¹² в 1 л ); жінок – відповідно 3,9-4,5 млн. в 1 мкл (3,9 х 10¹² в 1 л ) крові.

Збільшення кількості еритроцитів (поліцитемія. еритроцитоз) спостерігається у новонароджених, при посиленому потовиділенні, голодуванні, підйомах на велику висоту, при зниженні парціального тиску кисню у повітрі.

Патологічні еритроцитози ділять на відносні, вторинні і абсолютні. Відносні поліцитемії обумовлені згущуванням крові, тобто зменшенням об'єму плазми. Вони можуть виникати при тривалій блювоті, рясних проносах (холера, гострий гастроентерит), при швидкому наростанні набряків або об'єму асцитичної рідини, шоці, набряку легенів, в деяких випадках при неврозах (так звані стрес-еритроцитози). Причиною абсолютних поліцитемій є реактивне роздратування еритропоеза із збільшенням кількості циркулюючих в крові еритроцитів. Абсолютні еритроцитози спостерігаються при гіпоксичних станах, природжених вадах серця (звуження гирла легеневої артерії), при деяких придбаних захворюваннях серцево-судинної системи і органів дихання ( митральний стеноз, склероз легеневої артерії і її гілок, злипливий перикардит, емфізема легенів, дифузний пневмосклероз). Крім того, еритроцитози зустрічаються при ожирінні, деяких пухлинах нирки (гіпернефроїдний рак), кіркового шару надниркових залоз, аденомі гіпофіза.

Від симптоматичних слід відрізнити поліцитемію (еритремію) – самостійне захворювання, основним проявом якого є підвищення в крові кількості еритроцитів (до 9х10¹²– 10х10¹² в 1 л.).

Зменшення кількості еритроцитів в одиниці об'єму (еритроцитопенія) з'являється при важких виснажуючих захворюваннях, інтоксикаціях, а також при різних анеміях (унаслідок крововтрат, дефіциту заліза, вітаміну В12, фолієвої кислоти, гемолізу, еритроцитів), лейкозі, злоякісних новоутвореннях, захворюваннях нирок (нефрит).

Читайте також:

1. A) Оцінка захисних споруд за ємністю – визначення коефіцієнта Квм.
2. CMM. Визначення моделі зрілості.
3. I визначення впливу окремих факторів
4. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
5. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
6. Ocнoвнi визначення здоров'я
7. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
8. А) Визначення захисних властивостей, якими володіє сховище, за захисту від іонізуючого випромінювання.
9. А) Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм
10. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
11. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
12. А.1.1. Розрахунок кількості автомобілів, що обслуговуються на СТОА за рік

Переглядів: 1429