Тип вежі для буріння свердловини визначається, виходячи з максимального навантаження на гак. З урахуванням коефіцієнта прихвату та зменшення ваги бурильної колони при зануренні в рідину навантаження на гак можна визначити за виразом
де Gкол - вага колони в повітрі; rгл.р=1250 кг/м3 -об¢ємна вага глиняного розчину; rст = 7850 кг/м3 - об¢ємна вага сталі; gпр=1.3 - коефіцієнт прихвату.
Вага бурильної колони в повітрі приблизно дорівнює
де gf=1.05 - коефіцієнт надійності по навантаженню для власної ваги сталі; gн - вага 1 п.м. бурильної труби; gнпбт - вага 1 п.м. підсиленої бурильної труби; lтр - загальна довжина бурильних труб; lпбт=100...200 м - загальна довжина підсилених бурильних труб.
Вагові характеристики бурильних труб приведені в таблиці 2.1
Виходячи з максимального навантаження на гак F2, задаються вантажопід¢ємністью бурової вежі.
Таблиця 2.1. Вагові характеристики бурильних труб (ТБПВ)
Діаметр труби,
Товщина стінки,
Маса 1 п.м. труби, кг
мм
мм
нормальні труби
підсилені труби
14.9
16.7
18.9
25.2
27.5
29.8
26.3
28.9
31.5
33.3
36.3
39.2
2.2. Визначення основних розмірів вежі
Розміри вежі - висота, ширина і довжина основи та габарити підкронблочної рами. Висота h визначається необхідною відстанню між рівнем підлоги бурової і рамою кронблоку для переміщення талевого блоку при СПО (спуско-підйомних операціях). На рис.2.1 зображено основні розміри бурової вежі.
Для скорочення часу на СПО бурильні труби витягують із свердловини з’єднаними по дві або три, тобто утворюється свічка довжиною 18,24,27 м в залежності від довжини труб. В окремих випадках застосовують свічки довжиною до 36 м.
Застосування свічок різної довжини визначається економічною доцільністю.