• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Педагогічне проектування виховного процесу

Важливою умовою забезпечення ефективності виховного процесу є його педагогічне проектування. Воно починається з всебічного і глибокого аналізу виховної роботи і визначення актуальних завдань школи, педагогічного колективу на певний період життя з урахуванням можливостей їх виконання.

Для розробки розділу річного плану роботи з проблем організації позаурочної діяльності необхідно створити робочу групу (творчу групу). Члени групи повинні отримати конкретні настанови, як вести збір інформації; як її краще обробити і облікувати; за якими питаннями провести анкетування вчителів, дітей і батьків, щоб зібрати достатньо даних для майбутнього планування.

Керівник повинен підготуватися до управління процесом колективної розробки розділу річного плану роботи школи:

Ä визначити можливі нововведення в технологію планування, створити в колективі творчу атмосферу;

Ä скласти і довести до відома творчої групи список нових досліджень з питань планування;

Ä організувати розробку змісту анкет для вчителів, учнів і батьків щодо збору критичних зауважень з плану на новий навчальний рік;

Ä періодично контролювати хід збору і обробки інформації;

Ä проаналізувати всю зібрану інформацію згідно плану;

Ä забезпечити розробку розділу плану роботи до встановленого терміну.

Функції управління виховним процесом

Перед плануванням виховної роботи в навчально-виховних закладах пропонується проводити вивчення громадської думки з таких питань:

Форми залучення педагогів
до розробки плану виховної роботи

1. Анкетування. Тематика анкет:

Ä Демократизація шкільного життя.

Ä Творчість класного керівника: шляхи звільнення від стереотипів.

Ä Стиль педагогічного спілкування.

Ä Рівень володіння педагогічною технікою, новими педагогічними технологіями виховної роботи.

Ä Методична служба − класному керівникові. Якій їй бути?

2. Тестування. Тест „Визначення рівня культури школи.

3. Організаційно-навчальна гра: ”Школа. Педагог. Учень”. (Проблеми педагогів. Проблеми учнів. Що ми можемо разом? Вернісаж ідей. Концепція. Програма.).

4. Проведення „круглих столів”:

Ä Демократизація шкільного життя як засіб поліпшення якості виховного процесу.

Ä Дитяче об’єднання: досвід, тенденції, програми розвитку.

Ä Учнівське самоврядування в школі сьогодні, завтра.

Ä Робота з сім’єю: погляд у майбутнє.

Ä Який класний керівник потрібен школі сьогодні і чого йому варто було б навчитися?

5. Продуктивна гра: „Перспективи розвитку школи”.

6. Практичне заняття: „Планування діяльності класного керівника”.

7. Семінар-практикум: „Організаційно-діяльнісні ігри в систем роботи класного керівника”.

8. Панорама методичних знахідок: „Багатство ідей − у шкільну практику”.

9. Захист творчих програм: „Клуби у виховній системі роботи школи”, „Концепція розвитку нашої школи”, „Самоврядування”, „Виховна система класу”.

Форми залучення учнів
до планування виховної роботи

1. Анкетування: „Я і мій клас”, „Твої інтереси”, „Ставлення до школи”, „Думаю, мрію, пропоную”, „Світ моїх захоплень”.

2. Зошит творчих робіт: „Моя школа”, „Мій клас”.

3. Захист творчих проектів: „Якою я бачу школу в новому навчальному році”, „Яким я бачу свій клас”.

4. „Круглі столи”: „Учитель і учень: стиль взаємовідносин”, „Співробітництво вчителів і учнів: яким йому бути?”

5. Ринг „Якою я хотів би бачити свою школу, клас?”

Форми залучення батьків
до планування виховної роботи

1. Анкетування: „Рівень усвідомлення батьками потреб в оволодінні педагогічними знаннями”.

2. Батьківські збори: „Як оновити зміст роботи з батьками, осучаснити його, зробити корисним і цікавим”.

З досвіду роботи
Шумського РМК

Діагностична та корекційна діяльність
класного керівника

Методика „Закінчення речення”
(для учнів 5-6-х класів)

Мета:Виявити рівень розвитку в учнів таких якостей, як самокритичність, колективізм, самостійність, справедливість, принциповість, чесність.

Учням пропонується прослухати речення (коротке оповідання) і в досить швидкому темпі закінчити це речення чи оповідання.

Речення:

1. „Якщо я знаю, що вчинив неправильно, то...”

2. „Коли я відчуваю утруднення при прийнятті певного рішення, то...”

3. „Обираючи між цікавим, але необов’язковим, і необхідним, але нудним заняттям, я зазвичай...”

4. „Коли в моїй присутності ображають людину, я...”

5. „Коли брехня стає єдиним засобом збереження доброго ставлення до мене, то я...”

6. „Якби я був на місці вчителя, то я...”

Оповідання:

1. „У шкільній їдальні черговий учень зненацька впустив шматок хліба в котел з молоком і нікому не сказав про це. Його однокласник бачив, що трапилося, але так само ні з ким не поділився. Молоко прокисло, і вся школа залишилася без сніданки.

Я думаю, що...”

2. „На традиційній зустрічі з колишніми випускниками школи мав виступати вокально-інструментальний ансамбль старшокласників, який підготував спеціальну програму. Однак соліст ансамблю, без якого виступ відбутися не міг, у той же вечір мав брати участь у вибіркових змаганнях з боксу. Участь у змаганнях була для хлопця надзвичайно важливою, оскільки відкривала йому можливість увійти до складу збірної команди міста.

Довелося...”

Обробка отриманих даних: якісний аналіз моральних суджень школярів.

Методика „Моя самооцінка”

Мета:Заохочувати учнів до здійснення самооцінки власних якостей особистості, усвідомлення її значення для підлітка.

Спочатку учням пропонується прочитати слова, що характеризують окремі якості особистості: охайність, безтурботність, вдумливість, сприйнятливість, заздрість, сором’язливість, злопам’ятність, щирість, вишуканість, поміркованість, легковірність, повільність, мрійливість, поміркованість, мстивість, наполегливість, ніжність, невимушеність, нервовість, нерішучість, нестриманість, образливість, обережність, педантичність, підозрілість, принциповість, презирливість, розв’язність, рухливість, розсудливість, рішучість, стриманість, співпереживання, терпеливість, боягузтво, завзятість, поступливість, чуйність, ентузіазм.

Після того, як учні прочитають усі названі якості, їм пропонується скласти два рядки слів по 10-15 у кожному. У перший рядок слів, що записуються на аркуші паперу ліворуч, учні вписують ті слова, що, на їх думку, характеризують їхній ідеал. У рядку праворуч записуються слова, що характеризують так званий антиідеал учня.

Коли слова будуть записані в обох рядках, учням рекомендується з першого (позитивного) і другого (негативного) рядків вибрати ті, які характеризують притаманні їм якості.

Вибір учнями якостей здійснюється дихотомічно: „так” чи „ні”, є певна риса характеру чи відсутня, незалежно від ступеня її прояву.

Обробка результатів і висновки: кількість позитивних рис, які учні відібрали, поділіть на кількість слів, що містяться в рядку „ідеалу”. Якщо результат є близьким до одиниці, учень себе переоцінює. Результат, близький до нуля, свідчить про недооцінку і підвищену самокритичність. При результаті, наближеному до 0,5 можна говорити про адекватну самооцінку, про те, що учень достатньо самокритично сприймає себе.

Подібним чином роблять висновки і на основі подібного порівняння виділених учнем негативних якостей у рядку анти ідеалу. Результат, наближений до нуля, свідчить про завищену самооцінку; до одиниці − про занижену; до 0,5 − про адекватну самооцінку.

Для перевірки індивідуальних особливостей старшокласники можуть скористатися наведеною нижче таблицею. Класний керівник звертається до учнів: „У таблиці в рядках ліворуч і праворуч подано опис удаваної поведінки двох різних людей. До кого з них ви більше подібні?

Уважно перечитайте речення спочатку ліворуч, потім − праворуч. У середині аркуша зробіть у відповідній графі позначення „+” або „P”, якщо ваші якості подібні до якостей першої чи другої людини. Якщо ви подібні до людини, якості якої описано ліворуч, то позначки потрібно поставити в одній з двох граф з лівого боку. Якщо ви подібні до людини, якості якої вказано праворуч, позначку слід роботи ближче до правого рідка. Якщо ви вважаєте, що певні якості обох людей у вас виявляються однаковою мірою, позначку можна поставити посередині. Це означатиме, що ви подібні до першого чи другого типів.

Підрахуйте позначки ліворуч і праворуч і з’ясуйте, які якості у вас переважають.

Класний керівник може поставити ряд питань щодо самоаналізу особистості учнем:

Після діагностики можна використати такі поради із самовиховання:

1. Коли берешся за будь-яку справу, подумай: який результат повинен отримати.

2. Записуй згідно з важливість свої термінові справи, які маєш виконати протягом тижня, дня.

3. Берися за справу сміливо і не відступай, поки її не виконаєш. Якщо в кінці тижня/дня залишаються невиконаними один або два запланованих тобою пункти, перепиши їх у план на наступний тиждень/день.

4. Візьми собі за правило обов’язково аналізувати: чому саме ти не виконав той чи інший пункт. Намагайся сам усувати причини невиконання. Спочатку це здаватиметься важко, але з часом ти зрозумієш, що головне − це правильно оцінювати свої сили і не гаяти марно часу.

5. Ніколи не практикуй перенесення виконання справи на наступний день. Приступай до виконання запланованого одразу ж без зволікань.

6. Не роботи жодних попускань, навчися своїм примхам відповідати коротко, але твердо − „ні”.

7. Навчися сам собі наказувати, будь до себе непохитним, не став перед собою завдання реальні, ні в якому разі не „заривайся”, бо не спрацює твій внутрішній наказ: „Так треба”, „Я мушу”.

8. Спробуй проаналізувати: на що ти переважно втрачаєш свій вільний час?

9. Твій організм здатний до тривалих навантажень, але, щоб уникнути стомлення, переборюй втому, змінюй види діяльності протягом дня.

10. Приймаючи на себе будь-яке завдання, навчися слухати уважно вказівки дорослих. Користуйся нотатками, щоб нічого не пропустити повз уваги і зберегти час.

З досвіду роботи
Шумського РМК

Схема
психолого-педагогічної
характеристики класу

З досвіду роботи
Шумського РМК

Система роботи школи
з профілактики правопорушень

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. II. Поняття соціального процесу.
4. IV. План навчального процесу.
5. V. Робоче проектування та авторський нагляд.
6. VII. Етап проектування
7. VII. Етап проектування
8. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
9. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
10. Автоматизація проектування напівзамовлених ВІС.
11. Автоматизація процесу абсорбції
12. Автоматизація процесу адсорбції

Переглядів: 1380