Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Організаційно-правові засади державного регулювання у сфері торгівлі

Лекція 7

Тема: ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ

1. Організаційно-правові засади державного регулювання у сфері торгівлі.

2. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері торгівлі.

3. Адміністративно-правовий статус закладу торгівлі.

4. Державний контроль у сфері торгівлі.

Торговельна діяльність — це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку (пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення").

З метою реалізації Основних напрямків економічної політики України, розвитку конкуренції у сфері торгівлі та громадського харчування затверджених Указом Президента України "Про комерціалізацію державної торгівлі і громадського харчування" уповноваженим органам державної влади було запропоновано здійснювати управління відповідним державним майном, створити в установленому порядку підприємства роздрібної торгівлі і громадського харчування (юридичні особи) на базі магазинів, кафе, їдалень та інших структурних підрозділів державних підприємств і організацій цієї сфери. Новоствореним підприємствам торгівлі і громадського харчування передавались основні фонди та інше майно структурних підрозділів державних підприємств і організацій, на базі яких вони створювались. Ці підприємства також отримали право на одержання частки залишків фондів виробничого та соціального розвитку державних підприємств і організацій, з яких вони виділялись.

У зв'язку з роздержавленням об'єктів торгівлі та їх наступною приватизацією була ліквідована централізована система управління у сфері торгівлі (було ліквідовано Міністерство торгівлі України) і держава, в особі відповідних органів виконавчої влади перейшла до державного регулювання цих відносин.

Державне регулювання відносин у сфері торгівлі охоплює декілька напрямів діяльності — власне торговельний, зовнішньоекономічний, побутового обслуговування населення. Його здійснення регулюється на основі Конституції України законами, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та іншими нормативно-правовими актами.

Систему державних органів, які здійснюють державне регулювання у сфері торгівлі складають: Кабінет Міністрів України як найвищий орган в системі органів виконавчої влади, що здійснює загальне управління всіма сферами суспільного життя, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, як основний центральний орган виконавчої влади, яким здійснюється управління у сфері економіки, місцеві державні адміністрації загалом у межах підвідомчої їм території та деякі їх управління та відділи, діяльність яких пов'язана з регулюванням торгівельної сфери. Крім Мінекономіки України, участь в управлінні торгівлею беруть Міністерство охорони здоров'я України, Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України, Державна податкова адміністрація України та ін.

Відповідно до Положення про Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, затвердженого Указом Президента України воно вважається центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом. Його діяльність спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями цього міністерства в галузі торгівлі відповідно до вказаного Положення є участь:

1. у формуванні державної політики економічного і соціального розвитку механізмів її реалізації;

2. у розробленні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері розвитку внутрішньої торгівлі та послуг;

3. забезпечення в межах своїх повноважень захисту економічних прав і законних інтересів України, вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання; участь у розробленні державної політики у сфері стандартизації, метрології, сертифікації та акредитації, захисту прав споживачів;

4. забезпечення реалізації державної цінової політики.

Функції Міністерства економіки:

1. бере участь у формуванні політики економіч­ного і соціального розвитку України;

2. виконує та координує роботи з прогнозування економічного та соціального розвитку;

3. здійснює організаційно-методичне забезпечення і координує роботу, пов'язану з формуванням та виконанням центральними і місцевими органами виконавчої влади державних, міжгалузевих, галузевих і регіональних програм, що повністю або частково фінансуються за рахунок коштів державного бюджету;

4. узагальнює пропозиції щодо формування, розміщення і забезпечення взаємодії та підвищення ефективності функціонування об'єктів ринкової інфраструктури;

5. бере участь у формуванні та реалізації антимонопольної політики;

6. забезпечує економічне обґрунтування окремих статей доходів та видатків державного бюджету, зокрема щодо фінансування закупівлі товарів (робіт, послуг) для державних потреб;

7. бере участь у формуванні та реалізації бюджетної, податкової, грошово-кредитної, валютної та митно-тарифної політики;

8. розробляє пропозиції щодо формування основ державної цінової політики та її реалізації;

9. здійснює державне регулювання цін на продукцію монопольних утворень;

10. забезпечує реалізацію державної зовнішньоекономічної політики;

11. аналізує стан і прогнозує тенденції розвитку вітчизняних товарних ринків та вплив на них світових ринків, а також ефективність експорту та імпорту товарів (робіт, послуг);

12. розробляє пропозиції щодо нових форм економічного співробітництва з іноземними державами та поліпшення торговельно-економічних відносин з ними; виконує регуляторні та реєстраційно-дозвільні функції у сфері експорту, імпорту товарів, робіт, послуг, здійснення ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, певних видів господарської діяльності;

13. організує роботу та здійснює керівництво діяльністю торговельно-економічних місій у складі дипломатичних представництв України за кордоном;

14. розробляє правила заняття торговельною діяльністю і правила торговельного, побутового обслуговування населення, роботи підприємств громадського харчування; бере участь у формуванні та забезпечує реалізацію державної політики щодо закупівель товарів, робіт і послуг для державних потреб; здійснює міжвідомчу координацію у цій сфері та ін.

 

Разом з іншими заінтересованими органами та організаціями міністерство бере участь у розв'язанні питань, що виникають у сфері торгівлі. Наприклад, аналізує стан та розробляє з відповідними центральними і місцевими органами виконавчої влади пропозиції щодо розвитку споживчого ринку, ринку послуг та створення їх інфраструктур; розробляє пропозиції щодо вдосконалення системи підготовки (перепідготовки) кадрів (спеціалістів) для здійснення торгівлі і зовнішньоекономічної діяльності; погоджує кандидатури для призначення на посади та звільнення з посад керівників відповідних структурних підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; здійснює координацію діяльності відповідних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій. При виконанні покладених на нього функцій центральний орган виконавчої влади вгалузі торгівлі має право: представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних договорів України; робити запит та одержувати від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в пов­ному обсязі інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань іповноважень; скасовувати відповідно до Закону України "Про місцеві державні адміністрації"накази керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій; здійснювати перевірки в центральних та місцевих органах виконавчої влади і органах місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями у сфері ціноутворення, а також суб'єктів підприємництва іщодо додержання ними порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів); розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установ­леного порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також про невиконання вимог органів державного контролю за цінами та їх посадових осіб.

Вказане міністерство в галузі торгівлі видає накази, організує та контролює їх виконання, у разі потреби може видавати разом з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади спільні акти.

Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо основних напрямків діяльності Мінекономіки України, вирішення інших питань у міністерстві можуть утворюватися наукові, науково-консультативні ради, комісії та інші дорадчі та консультативні органи, склад яких та положення про які затверджує Міністр.

Місцевими органами виконавчої влади, які здійснюють керівництво у сфері торговельної діяльності, є Головне управління економіки обласної державної адміністрації, Головне управління економіки Київської міської державної адміністрації, управління економіки Севастопольської міської державної адміністрації та районної в місті Києві державної адміністрації, їх правовий статус визначається на основі Типового положення про них затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 р. № 1666і.

Управління утворюються головами обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій і підпорядковуються голові цих адміністрацій та центральному органу управління економікою України, тобто діють на засадах подвійної підпорядкованості.

Управління здійснюють керівництво у сфері торговельної діяльності та побутового обслуговування з питань забезпечення потреб населення у товарах широкого вжитку та побутових послуг.

Основними завданнями управлінь є:

1. реалізація державної політики, спрямованої на розвиток роздрібної та оптової торгівлі, а також торговельно-виробничої сфери (громадське харчування) та побутового обслуговування населення на засадах використання ринкових механізмів господарювання, здійснення технічної політики в сфері торговельної діяльності та побутового обслуговування населення;

2. сприяння формуванню та товарному насиченню споживчого ринку, виробництву товарів, розширенню їх асортименту та поліпшенню якості з урахуванням попиту населення, а також по задоволення потреб населення в побутових послугах;

3. введення затверджених в установленому порядку правил торгівлі та побутового обслуговування населення, забезпечення контролю за додержанням правил торгівлі тощо.

Управління в процесі виконання покладених на них завдань взаємодіють з іншими підрозділами обласної, Київської та Севастопольської міських, а також районної у місті державних адміністрацій, представницькими органами, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами, установами, організаціями та об'єднаннями громадян.

Управління очолює начальник, якого призначає на посаду та звільняє з посади голова відповідної державної адміністрації за погодженням з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України та ін.


Читайте також:

  1. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
  2. Автомати для комбінованої торгівлі
  3. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
  4. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
  5. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
  6. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
  7. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
  8. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
  9. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
  10. Автоматичне регулювання.
  11. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
  12. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.




Переглядів: 1176

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Перерва (30 хв.) | Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.