Ефект масштабу, який існує, якщо довгострокові середні витрати спадають по мірі зростання обсягу виробництва, та визначає мінімально ефективний обсяг випуску q1 (рис. 3.1), також може бути вагомою перепоною входу на ринок. При мінімально ефективному обсязі випуску середні витрати відповідають мінімальному рівню. Відрізок (q1, q2) відповідає постійній віддачі від масштабу, коли збільшення обсягу виробництва не змінює витрати на одиницю продукції. Графічно цей випадок представлено горизонтальною кривою довгострокових середніх витрат (LATC). для рівня виробництва, що перевищує q2, середні витрати збільшуються по мірі зростання обсягу виробництва, що відповідає негативній віддачі від масштабу.
Рис. 3.1. Крива довгострокових середніх витрат:
Припустимо, що умови на ринках капіталу такі, що нові фірми можуть зайняти достатній обсяг фінансових засобів, щоб фінансувати вхід на ринок, поки він є прибутковим. Також, припустимо, що усі фірми мають доступ до відповідної (необхідної) технології. За таких умов ефект масштабу діє як бар’єр входу, якщо у галузі залишився незадовільний попит у кількості, що дорівнює обсягу виробництва лише невеликої кількості фірм, кожна з яких випускає достатній для мінімізації середніх витрат обсяг виробництва.
Якщо кожна фірма має криву довгострокових середніх витрат , аналогічну кривій на рис. 3.1, то вона повинна випускати та продавати продукцію у обсязі q1, тобто на рівні МЕВ (мінімально ефективне виробництво), щоб рівень її виробництва відповідав мінімуму можливих витрат. Кількість фірм, що виробляють на рівні МЕВ, яке може існувати у галузі, залежить від ринкової кривої попиту (рис. 3.2).
Рис. 3.2. Можливі варіанти співвідношення ринкових кривих попиту та довгострокових витрат
Як зображено з рис. 3.2(а), обсяг попиту D на ринку достатньо низький, так що одна фірма повністю може його задовольнити, навіть не досягаючи МЕВ. Рис. 3.2(б) представлено випадок, коли декілька фірм змогли б виробляти та продавати достатній обсяг продукції для досягнення мінімуму середніх витрат (LATC). Третій варіант ілюструє ситуацію, коли МЕВ є дуже незначним по відношенню до ринкового попиту.
Порівнюючи варіанти (а), (б) та (в) рис. 3.2 можна сказати, що у першому випадку ефект масштабу має більш суттєвий бар’єр входу, ніж у другому випадку. Третій випадок зображує значно більш конкурентний ринок.